Україна експортувала майже 25 млн т зерна з початку маркетингового року

Україна експортувала майже 25 млн т зерна з початку маркетингового року З початку поточного маркетингового року станом на Україна експортувала 24,8 млн тонн зернових культур, зокрема, 12,3 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої – 6,7 млн тонн, фуражної – понад 5,5 млн тонн), ячменю –3,9 млн тонн, кукурудзи – 8 млн тонн. Такі дані … Читать далееУкраїна експортувала майже 25 млн т зерна з початку маркетингового року

Для экспорта и импорта каких товаров необходима будет лицензия в 2018 году

Для экспорта и импорта каких товаров необходима будет лицензия в 2018 году Для экспорта и импорта каких товаров необходима будет лицензия в 2018 году МЭРТ обнародовал проект правительственного постановления «Об утверждении перечней товаров, экспорт и импорт которых подлежит лицензированию, и квот на 2018 год». Так, перечень товаров, указанных в приложении 1 к проекту постановления, вносится … Читать далееДля экспорта и импорта каких товаров необходима будет лицензия в 2018 году

Заборона на експорт деревини заблокувала €1,2 млрд від ЄС торгпред України

Заборона на експорт деревини заблокувала €1,2 млрд від ЄС торгпред України

Заборона на експорт необробленої деревини перешкоджає отриманню Україною другого і третього транша макрофінансової допомоги ЄС сумарним обсягом 1,2 млрд євро.

Про це заявила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Наталія Микольська, повідомляє”Інтерфакс-Україна” з посиланням на прес-службу Мінекономрозвитку.

За її словами Україні необхідно якнайшвидше врегулювати питання торгівлі необробленою деревиною, адже заборона на експорт лісу-кругляка є перешкодою в отриманні чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.

“Усунення цього фактора в торговій сфері є необхідною умовою для продовження реалізації в Україні третьої програми макрофінансової допомоги ЄС, де 2-й і 3-й транші – це сумарно 1,2 млрд євро, а також для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС”, – повідомила Микольська під час розширеної наради щодо проблематики торгівлі необробленою деревиною.

Як повідомлялося, Кабмін пропонує Верховній Раді скасувати 10-річну заборону на експорт необробленої деревини та врегулювати цей ринок шляхом введення її продажу через аукціони.

У зв’язку з відставкою уряду Яценюка, цей законопроект не було ухвалено. 

Наразі відомо що для вирішення питання експорту з України лісу-кругляка буде розроблений новий законопроект, який має враховувати як інтереси Києва, так і інтереси Євросоюзу.

Про це наприкінц квітня повідомила віце-прем’єр з євроінтеграції в новому уряді Іванна Климпуш-Цинцадзе. 

Мораторій було прийнято минулого року з метою захистити українських виробників, оскільки більшість сировини традиційно йшла на експорт.

Та від початку було зрозуміло, що така норма порушує як умови членства України в СОТ, так і положення Угоди про асоціацію з ЄС.

Як відомо,  22 травня 2015 року Україна та ЄС підписали Меморандум щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у 1,8 млрд євро, яка надходить трьома траншами. Перший транш отримано у 2015 році.

Джерело

Про які підводні камені треба знати експортеру органічної продукції на європейські ринки

Про які підводні камені треба знати експортеру органічної продукції на європейські ринки

Про що треба знати експортеру органічної продукції та які є перспективи для цього ринку.

Ми працюємо з європейськими ринками більше шости років. Раніше працювали через посередників, але зараз намагаємось налагодити контакти безпосередньо зі споживачами, постачаємо органічну продукцію, вільну від ГМО, у нас є тваринництво молочне та м’ясне та овочі з фруктами. Окрім того ми активно включені в роботу по збільшенню квот та разом з асоціаціями працюємо в тому напрямку. Доречі, чому у нас така дивна ситуація по квотам? Вони розроблялись ще декілька років тому, та коли ти сьогодні дивишся на них, то розумієш, що багато з них неможливо заповнити. У нас немає ягнятини, немає грибів, немає багато чого іншого. З іншого боку меду ми постачаємо набагато менше, ніж виробляємо. Те саме можна сказати про консервовані овочі, соки та зерно. Не можна сказати, що ми намагаємося виштовхати з полиць європейських виробників.

Що стосується органічної продукції, то багато чого Європа імпортує з Китаю. Тому перспективи для України є. Але не все так просто. Наприклад, цього року в ЄС вирішили посилити вимоги до імпорту органічної продукції з країн колишнього СНГ. Якщо минулого року достатньо було мати сертифікат, який ми отримували в міжнародних лабораторіях, то сьогодні ми проходимо подвійний контроль – спочатку отримуємо сертифікат в Україні, а потім ще повторно здаємо аналізи в ЄС. Це втрата часу та грошей та й просто дискомфорт для компанії. Ми намагалися вияснити у наших європейських партнерів, чи насправді від українських постачальників в ЄС отримували так багато неякісної продукції, але з’ясували, що й європейські виробники продукції не завжди виробляють справжню органіку. Мається на увазі в тому вигляді, як це пропонують нам.

Бо якщо ми подивимось на перелік аналізів, які вимагають від українських виробників органічної продукції, то побачимо значну частину таких, які європейські виробники не проходять. Це така своєрідна дискримінація – навіть якщо ми гарантуємо якість, нам не дають вільний доступ на ринок.

Що стосується цінової політики, то органіка є нішовим продуктом і ціна може дуже сильно коливатись. Наприклад, тонна органічної сої може коштувати 500 євро, а може дві тисячі. Якщо говорити про таку цікаву культуру як спельта, то ціна може доходити до 1700-1800 доларів за тонну, а може спускатись до 400. Тобто органічний ринок – це не той ринок, який може тобі гарантувати стабільну ціну, треба постійно стежити та моніторити.

Крім того, треба бути постійно готовим до будь-який перевірок, до постійного доведення, що ви справді виробляєте органічну продукцію. Але це того варто, бо дисциплінує компанію та гарантує те, що ринки будуть відкриті для вас не тільки завтра, але й в майбутньому.

Є європейські партнери, які готові купувати українську продукцію, в тому числі по форвардах. Якщо ще п’ять років на спеціалізованій виставці у Нюрберзі було 2-3 українські органічні компанії, то зараз близько 40. Також ми отримали запит на експорт органічних зернових культур в США, там є попит та дефіцит, а треба враховувати, що американський ринок органічних продуктів складає 40 млрд. доларів. Росте попит і на внутрішньому ринку – приблизно 20% в рік, менше, ніж в ЄС чи США, але все ж таки.

Тому ми бачимо великі перспективи у виробництві та експорті органічної продукції та постійно шукаємо партнерів на конференціях, круглих столах, скрізь, де говорять про органічну продукцію, ми є.

Джерело

Рада высказались за поддержку экспорта в Украине

rada-vyskazalis-za-podderzhku-eksporta-v-ukraine Рада высказались за поддержку экспорта в Украине
Рада высказались за поддержку экспорта в Украине

Рада высказались за поддержку экспорта в Украине

Предусмотренное законопроектом №2142 экспортно-кредитное агентство будет обеспечивать страхование, обеспечение, удешевление кредитования экспортных операций и предоставление аналитически-консультативной помощи украинским предприятиям. Об этом шла речь на парламентском круглом столе “Экспортно-кредитное агентство – как действенный инструмент стимулирования украинского экспорта”.

“Наша задача: максимально повысить позицию Украины в цепи создания добавленной стоимости – превратиться из сырьевого экспортера в производителя и экспортера готовой продукции, которая принесет стране богатство”, – отметил председатель парламентского комитета по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк.

Парламентарий отметил, что деятельность агентства будет направлена исключительно на отрасли, обеспечивающие добавленную стоимость, как то: пищевая и легкая промышленность, фармацевтика, машиностроение всех видов, ИТ-услуги и тому подобное.

“Украина не имеет права медлить с созданием собственной системы поддержки экспорта – иначе она не сможет на равных конкурировать на мировом рынке. Создание экспортно-кредитного агентства – лишь один шаг в построении целой системы. Мы также должны правильно выстроить работу государственных банков, максимально использовать механизмы торговых представительств Украины, соответствующих отделов наших посольств за рубежом”, – подчеркнул председатель финансового комитета Сергей Рыбалка.

Отмечая беспрецендентное падение экспорта, изменение глобальных рынков, мировой кризис сырьевой модели, экс-первый заместитель Минэкономразвития Анатолий Максюта отметил необходимость переориентации украинского экспорта на высокотехнологичную продукцию: “Без усилий государства этого не выйдет. Если хотим быстрого экономического роста – должны позаботиться об экспорте”.

Кроме того, по его словам, ЕКА откроет возможности для создания т.н. “Корпорации развития” – целого ряда учреждений развития, которые помогут не только экспортерам, но и производителям.

Стоит отметить, что соответствующие учреждения по поддержке экспорта действуют почти во всех развитых и развивающихся странах. Наиболее известными из них являются Eximbank (США), NEXI (Япония), Euler Hermes (Германия), COFACE (Франция), Atradius (Нидерланды), SBCE (Бразилия), CESCE (Испания), SEK (Швеция) и др.

Источник