Типы грузовых таможенных деклараций

Типы грузовых таможенных деклараций

Типи вантажних митних декларацій, які застосовуватимуться у програмному забезпеченні митних органів під час приймання митних декларацій до митного оформлення з 01.01.2008

(Лист Держмитслужби України від 20.12.2007 р. №11/1-10/12885-ЕП )

Митний режим Особливості декларування Тип ВМД 
Імпорт Імпорт товарів в загальному порядку ІМ40, ІМ40Г 
Імпорт складової комплектного об’єкту ІМ40КО 
Імпорт товарів як гуманітарної допомоги ІМ40ГД 
Періодична митна декларація ІМ40ПМД 
Тимчасова декларація ІМ40ТД 
Неповна декларація ІМ40НД 
Окрема митна декларація на витрачені товари ІМ40ВТ 
Реімпорт Реімпорт ІМ41 
Експорт Експорт товарів в загальному порядку ЕК10, ЕК10Г 
Експорт складової комплектного об’єкту ЕК10КО 
Експорт товарів як гуманітарної допомоги   ЕК10ГД 
Періодична митна декларація ЕК10ПМД 
Ордерні поставки   ЕК10ОП 
Загальна декларація ЕК10З 
Окрема митна декларація на витрачені товари ЕК10ВТ 
Експорт запасів споживання ЕК10ЗС 
Реекспорт Реекспорт ЕК11 
Періодична митна декларація ЕК11ПМД 
Транзит Транзит ТР80 
Періодична митна декларація ТР80ПМД 
Тимчасове ввезення Тимчасове ввезення ІМ31, ІМ31Г 
Тимчасове вивезення Тимчасове вивезення ЕК32 
Митний склад Митний склад ІМ74, ЕК73 
Митний склад (ТЕО) ІМ74ТЕО 
Спеціальна митна зона Спеціальна митна зона ІМ71, ЕК71 
Періодична митна декларація ІМ71ПМД, ЕК71ПМД 
Магазин безмитної торгівлі Магазин безмитної торгівлі ІМ72, ЕК72 
Переробка на митній території України Переробка на митній території України ІМ51 
Переробка за межами митної території України Переробка за межами митної території України ЕК61 
Знищення або руйнування Знищення або руйнування ІМ76 
Відмова на користь держави Відмова на користь держави ІМ75 
Завершення режиму Товари, продані в магазині безмитної торгівлі протягом місяця   ЕК00   
Повернення товарів ІМ00, ЕК00, ЕК00Г 

Джерело

Чим відрізняється макуха від шроту?

Чим відрізняється макуха від шроту ?

Насіння деяких культур, зокрема соняшнику, є сировиною для отримання масла. Після всієї процедури залишається макуха або шрот. Ці продукти, володіючи поживною цінністю, використовуються як корм при вирощуванні тварин: свиней, курей, коней, кроликів та інших. Що являють собою такі відходи, і чим відрізняється макуха від шпрота? Спробуємо це з’ясувати.

Визначення

Макуха – рослинна маса, що залишається після пресування олійної сировини.

Шрот – відходи, одержувані в результаті екстракційного виробництва масла.

Різниця між макухою і шротом

Отже, в процесі обробки насіння може застосовуватися пресування за допомогою спеціального обладнання. Те, що в цьому випадку залишається після виходу масла, являє собою макуха. Він розпадається на щільні пластини, нерівні за величиною. Перед додаванням в корм худобі їх приводять до потрібного стану: дроблять або розм’якшують в гарячій воді. У продаж може надходити вже подрібнений в порошок або гранульований макуха. У такому вигляді його допустимо включати в поживні суміші без підготовки.

Відмінність макухи від шроту полягає в самому складі. У першому продукті знаходиться значно більше залишкових жирів. Це пояснюється як раз пресової технологією видобутку олії. Тим часом за вмістом протеїну виграє шрот. Цей продукт є побічним під час добування. Йдеться про виділення масла з насіннєвого сировини за допомогою введення будь-якого розчинника. Останній після закінчення процесу повністю випаровується з маси.

Шрот виходить розсипчастим, нагадує пластівці. Часто на кінцевому етапі виробництва його перетворять у гранули за допомогою відповідних пристроїв. Це полегшує фасовку і транспортування шроту. В цілому кормове якість розглянутих продуктів обумовлюється сортом насіння, що проходять обробку, і супутніми тонкощами олійно виробництва.

У чому різниця між макухою і шротом щодо термінів їх зберігання? Порівнюючи кормові вироби з цієї позиції, слід, навпаки, підкреслити їх схожість. Обидва продукти гігроскопічні. При високій вологості вони можуть прогіркнути і стати непридатними до вживання тваринами. У разі забезпечення умов сухості і провітрювання корм названих видів може не втрачати свої цінні якості до трьох місяців.

Джерело: moyaosvita.com.ua

Макуха соняшникова

Макуха соняшникова

Макуха соняшникова
Макуха соняшникова

Макуха соняшникова – це побічний продукт, що утворюється в процесі отримання масел з соняшнику. Також відомі інші його назви: макуха, ізбоіна, колоб, дуранда, жмак.
Макуха соняшниковий – це спресовані насіння олійних культур без віджатого з них масла. Для сільськогосподарської галузі він є інгредієнтом в комбікорми, цінним продуктом для раціону тварин з великою концентраціейпротеіна (до 40%) і жирів. екомендован до використання в тваринницьких, рибних господарствах, а також для домашньої птиці.
Макуха соняшникова містить білки – протеїни, випереджаючі білки зернових культур за вмістом лізину, метіоніну, триптофану і цистину. У макусі завжди є певна кількість залишкового масла (до 15%), і це залишкове масло не порівнянно з кормовим: воно набагато менш окислено, насичене вітаміном Е і фосфоліпідами, бета-каротин.
Нормативний документ, що регламентує якість макухи соняшникової – ГОСТ 80-96.

Макуха соняшникова (Україна): показники якості харчова цінність Макуха- 28 Макуха-32
Масова частка сирого протеїну без перерахунку на абсолютно суху речовину,%, не менше 29,3 32,3
Масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину,%, не менше 31,55 33,6
Масова частка сирого жиру в перерахунку на абсолютно суху речовину,% 9,3 8,7
Масова частка сирої клітковини в знежиреному продукті,% 22,85 21,55
Масова частка вологи і летких речовин,%, не більше 6,7 7,8
Зміст Пестицидів, (мг / кг), не більше:
ГХЦГ та ізомери
ДДТ і метаболіти
Токсичність Не токсичні Не токсичні
вмісту мікотоксинів, мг / кг:
афлатоксин В1
зеараленон
Зміст Токсичних елементів, (мг / кг), не більше:
ртуть
свинець 0,212-0,207 0,212-0,207
кадмій 0,115-0,117 0,115-0,117
цинк 31,499-31,699 31,499-31,699
арсен
мідь 19,755-21,499 19,755-21,499
Зміст адіонуклідов, не більше:
Питома активність Цезію-137, Бк / кг 14,67 14,67
Питома активність стронцію-90, Бк / кг 5,70 5,70

Макуха соняшникова (до складу) входять :
Вода максимальне значення 11% Протеїн 30-40% Жир / олія 6,5-9,4% Клітковина 4-9%. (Мале вміст клітковини обумовлено тим, що в процесі подрібнення вихідного продукту насіннєва оболонка зазвичай відсіюється).
Макуха соняшникова має високу харчову цінність і його застосування дозволяє виключити з раціону тварин кормові масла, він широко використовується як корм тваринам. Перед додаванням соняшникової макухи в корм тваринам, його необхідно подрібнити. Цю роботу проводять дробарками. Подрібнений макуха соняшникова легко вбирає вологу, тому не підлягає тривалому зберіганню. Його вносять в корм як в сухому вигляді, так і розмоченим водою. Додають воду безпосередньо перед годуванням тварин, інакше він скисне.
Склад макухи (%) і поживна цінність макухи

Макуха Вода Про-
теїн
Жир Клет-
чатка
Без-
азотисті екстра-
ктівная вещ-ва
Зола У 100 кг корму
кормових одиниць Перева-Ріва протеїну
Соняшниковий Соняшнику 10,7 40,9 6,8 8,5 26,3 6,8 108,8 37,2

Вміст води в соняшниковій макусі не повинно перевищувати 11-12%, інакше почнуться процеси гниття, розвинеться цвіль, макуха згіркне. Макуха соняшникова не повинен мати стороннього запаху, гіркоти в смаку і цвілі.

Джерело:u.asgard-gk.agronationale.com.ua

Жмых

Жмых

Жмых (макуха, колоб, дура́нда, избоина, жмак) — продукт, получаемый после отжима растительного масла на прессах различной конструкции из прошедших подготовку семян масличных культур (подсолнечника, рапса, рыжика, льна и др). Концентрированный корм для сельскохозяйственных животных с большим содержанием белка (15—40%); один из компонентов комбикормов.

Конопляный жмых — ценный корм для лошадей, свиней и крупного рогатого скота (суточная норма до 2,5 кг), лучший прикорм для рыбы (в последнее время с этой целью обычно используется подсолнечный жмых). Химический состав подсолнечного жмыха: воды 11%, белка 41%, жира 7%, клетчатки 5,5%, безазотистых экстрактивных веществ (в основном крахмал и сахара) 26%, золы 6,5%. В конопляном значительно больше клетчатки, в кукурузном — углеводов в ущерб белкам.

Кедровый жмых — ценное сырье в кондитерском и хлебобулочном производстве, в пищевой промышленности в целом.

Соевый жмых — продукт, полученный в результате прессования соевых бобов.

Источник

Шрот

Шрот

Шрот (нем. Schrot, основное значение — мелкие куски, обрезки) — концентрированный корм; побочный продукт маслоэкстракционного производства. Получается после экстрагирования жира из семян масличных растений органическими растворителями в дистилляторах и испарителях. В зависимости от сырья различают шрот подсолнечный (или подсолнечниковый), соевый, рапсовый, горчичный, хлопчатниковый, клещевинный, конопляный и др. Шрот — ценный высокопротеиновый кормовой продукт.

По содержанию сырого протеина можно выделить два вида шрота: высокопротеиновый и низкопротеиновый. Существует два подхода к определению таких показателей, как сырой протеин, клетчатка, жир. На территории государств бывшего СССР до сих пор действуют нормативы, по которым эти показатели определяются в пересчете на абсолютно сухое вещество. Лаборатории большинства других государств определяют их в «сыром» веществе (массовая доля протеина на фактическую влажность, %). Значения, получаемые при этих двух подходах, отличаются друг от друга. Протеин на абсолютно сухое вещество — это расчетный показатель, определяется как протеин на фактическую влажность х 100 и деленное на 100- фактическая влажность. Иногда для обозначения энергетической ценности шрота используют такой показатель, как «profat» (от англ. «protein & fat»). Он определяет суммарное содержание протеинов и жира, то есть остаточного содержания масла.

В 100 кг подсолнечного шрота около 100 кормовых единиц и до 41 кг переваримого протеина (в пересчете на абсолютно сухое вещество); в 100 кг конопляного — 82 кормовых единицы и 24,8 кг переваримого протеина. Шрот содержит витамины E и группы B, богат фосфором, но беден кальцием и натрием. Все шроты целесообразно использовать в составе комбикормов. Льняной, соевый и особенно подсолнечный шрот включают в комбикорма для сельскохозяйственных животных и птиц всех видов; конопляный — для молочных коров, откормочного крупного рогатого скота, взрослых овец и прудовых рыб; кориандровый и клещевинный — в ограниченном количестве (из-за содержания рицина), главным образом для откорма крупного рогатого скота; хлопчатниковый — в небольших количествах (из-за содержания госсипола) для молочных коров и откормочных крупного рогатого скота и свиней.

В зависимости от конечной обработки шрот бывает россыпью или гранулированным (получают в грануляторах для облегчения фасовки, хранения и транспортировки). Если шрот прошёл тепловую обработку, то к его названию добавляют обозначение «тостированный». Например: «Шрот рапсовый тостированный гранулированный» или «Шрот рапсовый тостированный негранулированный».

Виды шрота:

Соевый шрот

Самым популярным видом шрота является высокобелковый соевый шрот. Его годовое производство превышает 130 миллионов тонн. Крупнейшим производителем соевого шрота являются США. В стране производится почти треть всего мирового объема. А на США, Бразилию, Китай и Аргентину приходится 3/4 годового мирового производства. Однако если США и Китай в основном сами и потребляют произведенный шрот, то Бразилия и Аргентина являются крупнейшими его экспортерами, обеспечивая 2/3 мирового объема экспорта, причем доля Аргентины составляет 40 %. Основными покупателями соевого шрота выступают страны Европы и Юго-Восточной Азии.
Согласно ГОСТ Р 53799-2010 Соевый шрот подразделяется на необогащенный и обогащенный. Существует 6 марок соевого шрота Базовый, Стандартный протеиновый, Высокопротеиновый, Обогащенный липидами, Стандартный протеиновый, обогащенный липидами и Высокопротеиновый, обогащенный липидами. Содержание протеина в разных марках соевого шрота должно находится в интервале от 42 % до 54 %. Влажность не более 12 %

Рапсовый шрот

Шрот рапсовый в наибольшем количестве производится Китаем для собственных нужд. Годовое мировое производство рапсового шрота — почти 20 миллионов тонн, из них в Китае производят почти 6,5 миллиона. Но из них лишь 200 тысяч тонн отправляется на экспорт. Крупнейшие экспортеры — Германия и Канада. Германия занимает второе место по его производству и обеспечивает 35 % мирового экспорта. Канада входит в пятерку крупнейших производителей и доля её в мировом экспорте рапсового шрота составляет 20 %. Основные потребители этого вида шрота — Китай, Германия, Индия (страна также имеет возможность покрывать свои потребности собственным производством), а также США и страны Евросоюза.

Подсолнечный шрот

Тройка лидеров по производству выглядит следующим образом — Аргентина, Российская Федерация, Украина. Мировое годовое производство подсолнечного шрота составляет более 9 миллионов тонн, из них более 40 % приходится на долю вышеуказанных стран. Аргентина имеет несомненное лидерство по продажам подсолнечного шрота, экспортируя почти 90 % производимых объемов. Это составляет почти 50 % мирового экспорта. Нормативный документ, регламентирующий качество подсолнечного шрота разных видов, — ГОСТ 11246-96.

Источник