Обов’язкові постанови порту ДП Херсонський морський торговельний порт від 07 грудня 2009 року номер 825/А



Обов’язкові постанови порту ДП  Херсонський морський торговельний порт  від 07 грудня 2009 року номер 825/А

ОБОВ’ЯЗКОВІ ПОСТАНОВИ «ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ»

 (Затверджено наказом начальника ДП «Херсонський морський торговельний порт» від 07.12.2009 р. № 825/А)

(З урахуванням коректури згідно : Положення мореплавцям № 35 від 16.09.2011р.

Положення мореплавцям № 16 від 27.04.2012р.)

  1. Загальні положення

1.1 Обов’язкові постанови ДП «Херсонський морський торговельний порт» (далі – «Обов’язкові постанови») видано відповідно до статті 78 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМУ-94) і вони відображають особливості і специфіку Порту.

«Обов’язкові постанови» визначають вимоги, що витікають з особливостей і специфіки Порту та служать доповненням до «Загальних правил плавання і стоянки суден у морських портах СРСР і на підходах до них» (далі – Загальні правила), затверджених Міністерством морського флоту СРСР та Міністерством рибного господарства СРСР від 20.02. 1990 р.

Посилання на незнання вимог Загальних правил та «Обов’язкових постанов» не знімає відповідальності за їх порушення або невиконання.

У разі наявності розбіжностей між вимогами «Обов’язкових постанов» і «Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах» (наказ Мінтрансзв’язку № 655 від 01.08.07 р.) (далі – Правила плавання) слід керуватися останніми.

 

1.2 Дії «Обов’язкових постанов» поширюються на всю територію, акваторію та портові води ДП «Херсонський морський торговельний порт» (далі – ДП «ХМТП») та є обов’язковими до виконання всіма суднами незалежно від прапора та відомчої належності, а також усіма підприємствами, організаціями, установами, юридичними та фізичними особами, які здійснюють свою (законну) діяльність на території та акваторії Порту.

Незнання вимог Загальних правил і «Обов’язкових постанов» не звільняє від відповідальності за їх порушення або невиконання.

1.3 Під портовими водами в «Обов’язкових постановах» мається на увазі зона діяльності, нагляду та контролю, у межах якої функції державного нагляду за безпекою торговельного мореплавства, за додержанням національних і міжнародних актів і Конвенцій стосовно безпеки судноплавства і охорони навколишнього середовища, а також за утриманням гідротехнічних споруд і акваторії, що використовується для торговельного мореплавства суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, здійснює ДП «ХМТП».

1.4 Відповідно до «Обов’язкових постанов» від 2007 р. та Постанови Кабінету Міністрів України № 1132 від 27 грудня 2008 р. «Про надання акваторії у користування державному підприємству «Херсонський морський торговельний порт» у зону діяльності, нагляду та контролю ДП «ХМТП», що використовується для торговельного мореплавства суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, входить акваторія Порту, яка включає:

– акваторію рейду, верхня межа якого перетинає р. Дніпро, з’єднуючи точки з такими координатами:
46 град. 38’03,0″ північної широти, 32 град. 38’02,0″ східної довготи; 46 град. 37’54,0″ північної широти, 32 град. 38’14,0″ східної довготи;

– водний простір вниз за течією затонів № 1 і 2, рукав р. Кошова до меридіана 32 град. 36’00,0″ східної довготи, акваторії річок Дніпро, Вільховий Дніпро, Рвач до меридіана 32 град. 18’00,0″ східної довготи;

– акваторію підхідного каналу завширшки 50 метрів, що простягається від Херсонського морського каналу до кар’єру Рибальче, та власне кар’єр.

(Примітка: система координат – СК-42).

У межі портових вод ДП «ХМТП» входить р. Дніпро від лінії, яка з’єднує затон консервного комбінату і причал профілакторію на лівому березі річки Дніпро та проходить вниз за течію річки Дніпро до координат:

46°38’03” північної широти, 32°38’02” східної довготи;

46°37’54” північної широти, 32°38’14” східної довготи,

а також водний простір Стебліївського лиману від р. Дніпро між паралеллю 46°36’46” північної широти, 32°32’30” східної довготи та береговою смугою зі сходу.

1.5 Під час плавання у портових водах ДП «ХМТП», крім виконання вимог Загальних правил і «Обов’язкових постанов», необхідно керуватися Міжнародними конвенціями, Міжнародними правилами запобігання зіткнення суден у морі (МПЗЗС-72), Правилами плавання.

1.6 Звід звичаїв Порту або Звід звичаїв морських підприємств визначають максимальні розміри суден, які обробляються у Порту та на причалах морських підприємств.

1.7 Ці «Обов’язкові постанови» набувають чинності з 26 грудня 2009 р., наказ начальника ДП «ХМТП» № 825/А від 07 грудня 2009 року.

«Обов’язкові постанови» видання 2007 р. вважати такими, що втратили чинність.

1.8 Капітани суден, що прибувають у Порт, можуть отримати «Обов’язкові постанови» через агентуючі компанії, які їх обслуговують.

 

  1. Сфера застосування «Обов’язкових постанов» та межі території ДП «ХМТП»

2.1 «Обов’язкові постанови» поширюються на відведену державному підприємству «Херсонський морський торговельний порт» акваторію, на підхідний канал, а також на причали, термінали і перевантажувальні комплекси державних і недержавних форм власності, які використовуються для торговельного мореплавства суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності, а саме:

– причали ДП «ХМТП»;

– причали ТОВ «Укрспецтранс» (нафтогавань);

– причали ХДЗ «Паллада»;

– причали суднобудівного-судноремонтного заводу ім. Комінтерну АСК «Укррічфлот»;

– причали дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот»;

– причали ГВСП «Термінал» ВАТ «СРЗ»;

– причали ТОВ «Вторметекспорт» (консервний комбінат);

– інші підприємства, які здійснюють морську діяльність на акваторії та в зоні контролю Єдиної інспекції державного портового нагляду (ЄІДПН).

2.2 ДП « ХМТП» розташовано на обох берегах річки Дніпро. Межа території Порту проходить між південно-західним краєм причалу № 2 вздовж скверу колишнього морського вокзалу до провулку Портовий, далі тягнеться вздовж провулку Портовий до вул. Жовтневої революції і вул. Петренко, по вул. Петренко до вул. Карла Маркса, межує із житловим сектором, розмежованим огорожею, включаючи територію портового гаража, ВОХОР і клубу моряків.

Від вулиці Карла Маркса до проспекту Ушакова межа території Порту проходить по розмежовуючій лінії вздовж території консервного заводу ім. 8-го Березня і поліграфічної фабрики, далі уздовж пр. Ушакова до північно-східного краю причалу № 6.

По всій довжині межа території порту обнесена огорожею.

До території Порту належить також:

а) берегова причальна смуга завширшки 19 м, що тягнеться на 250 м вздовж причалів № 8 і № 9, та смуга завширшки 10 мпри довжині 110 мвздовж причалу № 10, яка межує:

– з південного сходу – з ділянкою Міськводоканалу;

– з північного заходу – з ділянкою Порт-елеватор;

– з північного сходу – з ділянкою комбінату хлібопродуктів;

– з південного заходу – з р. Дніпро.

б) Ділянка причалу № 7, яка межує:

– з південного заходу – з пл. Жовтневої революції;

– з північного заходу – з безіменним проїздом;

– з північного сходу – з територією КП «Міськводоканал» і береговою смугою завширшки 100 м від урізу води;

в) берегова смуга завширшки 50 м від урізу води у тилу затонів № 1 і № 2 на лівому березі р. Дніпро.

Відведення земель під територію Порту затверджено рішенням Виконавчого комітету міської ради народних депутатів № 166 від 26.04.96 р.

 

  1. Терміни і скорочення з поясненнями

ДП «ХМТП» – державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» (далі – Порт)

ВМС – Військово-Морські сили

МЗС – Міжнародний Звід сигналів

ЄІДПН – Єдина інспекція державного портового нагляду

БДЛК – Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал

УКХ – ультракоротка хвиля

МПЗЗС-72 – Міжнародні правила запобігання зіткненню суден, 1972 р.

ВОХОР – воєнізована охорона

ПММ – паливно-мастильні матеріали

ВПО – відомчо-пожежна охорона

КПП ПВ – контрольно-перепускний пункт прикордонних військ

ХМК – Херсонський морський канал

ЗНО – засоби навігаційного обладнання

ОВО – особливо великий об’єкт (судно завдовжки понад 200 м)

СЕС – санітарно-епідеміологічна станція

ПРРС – пост регулювання руху суден

Малотоннажне судно – судно, що має у повному вантажі осадку до 4,0 м.

Великотоннажне судно – судно, що має у повному вантажі осадку понад 4,0 м.

Довжина, ширина, висота борту – максимальна (габаритна) довжина, ширина, висота борту судна

Судна місцевого плавання – судна портових флотів, що працюють у портових водах порту

Зона повороту – кругова ділянка з радіусом 5 кабельтових від точки повороту каналу

ПДІКР – прикордонна державна інспекція карантину рослин

СДВК – служба державного ветеринарного контролю

СМБП – служба морської безпеки порту

ТОВ «Укрспецтранс» (причали нафтогавані), ХДЗ «Паллада, ХССРЗ ім. Комінтерну, дочірнє підприємство «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот», ГВСП «Термінал» ВАТ «СРЗ», ТОВ «Вторметекспорт» (причал консервного комбінату) та інші підприємства, які примикають до акваторії Порту та здійснюють морську діяльність (далі – морські підприємства).

 

  1. Вхід і вихід суден до/з порту та причалів морських підприємств

4.1 Загальний порядок входу і виходу суден до/з порту та причалів морських підприємств

4.1.1 Вхід суден у Порт та до причалів морських підприємств і вихід їх із Порту та від причалів морських підприємств визначається чинними «Обов’язковими постановами» та нормативними документами.

4.1.2 Для входу у портові води капітани (судновласники) суден повинні отримати через агента судна письмовий дозвіл Головного диспетчера Порту або диспетчера відповідного морського підприємства Порту призначення судна, ЄІДПН та Служби морської безпеки Порту для подання інформації ДП «Дельта-лоцман».

За відсутності дозволу Служби морської безпеки Порту судну може бути відмовлено у дозволі. У такому разі воно повинно стати на якір у точці, вказаній лоцманом-оператором МЛС «Южний», ПРРС «Очаків» або ПРРС «Широка Балка».

4.1.3 Вхід суден у Порт, до причалів морських підприємств та вихід з портових вод здійснюються цілодобово, за винятком випадків, коли рух по всій акваторії або одній з її ділянок за певних причин заборонено (гідрометеоумови, проведення підводно-технічних робіт, ліквідація аварії або її наслідків і т. ін.).

4.1.4 В акваторію Порту допускаються судна, максимальна довжина яких до 200 мі з осадкою до 7,6 м(гарантована прохідна осадка). Плавання суден, які перевищують ці розміри, у кожному конкретному випадку є предметом розгляду і рішення капітана порту.

 Оголошена  осадка суден,   які заходять в  акваторію порту  і  в піднаглядні термінали:    

№ причалу,об’єкту Оголошена осадка (м)
Підхідний канал (від буя № 78 до буя № 120)
Підхідний канал та акваторія порту 7,6
ДП “ХМТП”
Причал № 2 7,0
Причал № 3 7,1
Причал № 4 7,6
Причал № 5 7,6
Причал № 6 7,6
Причал № 8 7,6
Причал № 9 7,6
Причал № 10 5,0 (15 м від кордону причалу)
Причал №1 затону №1(на участку 170м) 7,0 (15 м від кордону причалу)
Кар’єр Рибальче 3,6
ХДЗ “ПАЛАДА”
Причал № 1 4,2
Причал № 2 4,1
Причал № 3 6,4
ТОВ “ВТОРМЕТЕКСПОРТ”
Причал консервного комбінату 3,6 (10 м від кордону причалу)
ТОВ”УКРСПЕЦТРАНС”
Причал № 3 7,6
Причал № 4 7,6
ГВСП “ТЕРМІНАЛ” ВАТ “ХСЗ”
ГВСП “ТЕРМІНАЛ” (на участку 200 м) 6,0
ДП “ХЕРСОНСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ”
Причал № 1 (пасажирський) 3,2
Причал № 1 7,0 (20 м від кордону причалу)
Причал № 2 3,1
Причал № 3 4,0
Причал № 4 4,0
Причал № 5 3,7
Причал № 6 3,7
Причал № 7 3,8

    

 

 (Оголошені осадки на підхідному каналі, акваторії порту та в піднагляд-них терміналах приведені відповідно до нуля порту 427см  та багаторічних  спостережень, згідно паспорту підхідного каналу порту Херсон, розробле-ного ДП “ЧОРНОМОРНІІПРОЕКТ”). 

 

4.1.5 Плавання нафтоналивних суден, які прямують під вантажні операції до причалів нафтогавані, по Херсонському морському каналу та підхідному каналу дозволено тільки без зупинок і за умови обов’язкового швартування до причалу. Рейду для нафтоналивних суден на акваторії Порту немає, тому у разі необхідності недегазоване нафтоналивне судно може тимчасово стати на якір у районі «Широкого плеса».

4.1.6 Капітани суден спочатку на «Широкому плесі» та потім на підході до Порту (траверз причалів ТОВ «Укрспецтранс») повинні запитувати дозвіл на вхід на акваторію Порту у чергового капітана ЄІДПН, отримуючи у нього інформацію про рух суден на акваторії Порту.

4.1.7 Черговість входу (виходу) суден до (з) портових вод регулює пост регулювання руху суден «Широка Балка», а черговість приймання суден під вантажні операції регулюють диспетчер Порту або диспетчер морського підприємства по відповідності.

4.1.8 Для приймання на борт представників портових, прикордонних, митних та санітарно-карантинних служб судно повинно підготувати забортний трап.

 

4.2 Інформація про підхід

4.2.1 Інформація про підхід судна до Порту призначення подається на адресу капітана порту, головного диспетчера порту або головного диспетчера морського підприємства, служби морської безпеки та відповідних контролюючих органів через агентуючу організацію.

4.2.2 Інформація про підхід повідомляється за 48 годин, повторно – за 24 години та уточнюється за 4 години до підходу. При тривалості переходу менше ніж 48 годин – протягом 2-х годин після виходу судна у порт призначення.

4.2.3 Капітан судна (судновласник) в інформації про підхід повідомляє такі дані:

– назва судна, його прапор, ім’я судновласника;

– порт відправлення (останній порт заходу);

– найбільша довжина судна;

– осадка судна носом і кормою;

– кількість пасажирів;

– назва вантажу, його особливі властивості, назва фуміганта (якщо вантаж підлягав фумігації на судні), кількість (маса) вантажу, розташування вантажу на судні: на палубі, у трюмах, довжина одного місця, довжина надмірних та негабаритних і маса великовагових (понад 3 т) вантажів;

– назва одержувачів вантажу;

– потреба у бункері, прісній воді, забезпеченні і т. ін.

– потреба у виконанні допоміжних технічних і ремонтних операцій;

– наявність на судні чинного Міжнародного сертифіката з охорони судна та назва органу влади, що видала МСОС, синопсиса судна, наявність плану охорони, свідоцтва офіцера (офіцерів) охорони судна;

– рівень охорони, який підтримує судно на даний момент (глава ХІ-2/9.2.1.2);

– підбір попередніх 10 контактів з портовими спорудами (глава ХІ-2/9.2.3);

– рівень охорони, який підтримувало судно під час попередніх десяти контактів з портовими спорудами (глава ХІ-2/9.2.1.3);

– будь-які спеціальні чи додаткові заходи з безпеки, які було вжито на судні в будь-якому з попередніх портів, де відбувалася взаємодія судно-порт (глава ХІ-2/9.2.1.4);

– підтвердження того, що відповідних процедур з охорони судна було дотримано протягом взаємодій судно-судно за період попередніх десяти підходів до портових споруд (глава ХІ-2/9.2.1.5);

– інша практична інформація, що стосується безпеки (але не деталі Плану охорони судна) (глава ХІ-2/9.2.1.6);

– інші документи відповідно до міжнародних та національних вимог.

А також подає заявку:

– на спеціалізовані плавзасоби для здавання лляльних, фекальних та стічних вод і контейнери під сміття;

– криголамне забезпечення у період льодової кампанії.

Заявки на портові послуги подаються капітанами суден через агентуючі організації.

4.2.4 У разі переадресування судна капітан радіограмою анулює раніше подані заявки.

4.2.5 Капітан судна у своїй інформації про підхід повідомляє про неcправності суднових вантажних пристроїв (механізмів).

4.2.6 У разі відсутності інформації або надання судном неточної чи невчасної інформації, що стало причиною затримки обробки судна, час простою судна відноситься за рахунок судна.

4.2.7 Адміністрація Порту або адміністрація морських підприємств (після узгодження з адміністрацією Порту) інформує судно про місце його якірної стоянки, швартування і способ виконання вантажно-розвантажувальних робіт не пізніше ніж за 4 години до прибуття судна у порт.

4.2.8 У заявці на криголамне забезпечення додатково до інформації про підхід повідомляється:

– водотоннажність судна;

– тип і потужність головних двигунів;

– льодовий клас;

– особливості технічного стану судна, які впливають на його проведення у льодах;

– матеріал гребного ґвинта;

– наявність палива, води, продовольства та їх добову витрату.

 

4.3 Оформлення прибуття

4.3.1 Прибуття судна у Порт та на причали морських підприємств оформляється ЄІДПН протягом 6 годин з моменту заходу у Порт капітаном судна або через представника агентуючої організації з дотриманням прикордонних, митних, санітарних, охорони довкілля і карантинних формальностей та вимог Кодексу ОСПС.

Прибуття судна оформляється за поданими Загальною декларацією або Свідченням капітана, судновою ролю та списком пасажирів.

4.3.2 Капітан судна або представник агентуючої організації надає такі документи:

– Свідоцтво про право плавання під прапором (судновий патент);

– класифікаційне Свідоцтво;

– Обмірне свідоцтво;

– документ про відповідність компанії;

– Свідоцтво про керування безпекою;

– міжнародне Свідоцтво про вантажну марку;

– Свідоцтво про безпеку пасажирського судна (для пасажирських суден);

– Свідоцтво про безпеку вантажного судна за конструкцією;

– Свідоцтво про безпеку вантажного судна за обладнанням та постачанням;

– Свідоцтво про безпеку вантажного судна за радіообладнанням;

– Свідоцтво про забезпечення цивільної відповідальності за шкоду від забруднення нафтою (для судна, що перевозить понад 2000 т нафти);

– міжнародне Свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою;

– міжнародне Свідоцтво про запобігання забрудненню стічними водами;

– міжнародне Свідоцтво про запобігання забрудненню сміттям;

– міжнародне Свідоцтво з охорони судна;

– повідомлення про водяний баласт (декларацію);

– Свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, який забезпечує безпеку судна;

– Свідоцтво про вилучення;

– Свідоцтво на перевезення навалочних, небезпечних вантажів (за необхідності);

– дипломи та інші кваліфікаційні свідоцтва членів екіпажу, які вимагає Міжнародна конвенція з підготовки та дипломування моряків та несення вахти 1978 р. з поправками 1995 р.;

– інші документи відповідно до міжнародних та національних вимог.

Представник агентуючої організації представляє додатково черговому офіцеру СМБП:

– копію міжнародного Свідоцтва охорони судна;

– копію синопсиса судна;

– копію 1-ої сторінки плану охорони;

– копію сертифіката (свідоцтва) офіцера (офіцерів) охорони судна.

Капітан судна подає відповідним службам:

– маніфести, коносаменти та інші документи на вантажі, що перевозяться;

– Свідоцтво про дератизацією;

– морську санітарну декларацію;

– загальну декларацію;

– вантажну декларацію;

– декларацію про особисті речі екіпажу;

– інші документи відповідно до міжнародних та національних вимог.

4.3.3 Якщо під час рейсу вийшли з ладу якісь пристрої або вузли та механізми, підконтрольні Регістру (класифікаційному товариству), капітан судна після прибуття у Порт у письмовій формі повідомляє про це капітану порту.

4.3.4 Судна портового та місцевого флоту, що здійснюють плавання у межах портових вод та до кар’єру Рибальче, при письмово оформленому місячному дозволі на відхід, оформляють прибуття по радіо УКХ, повідомляючи до ЄІДПН прізвище капітана судна, кількість членів екіпажу, пасажирів, кількість та найменування вантажу, буксированих плавзасобів, осадки буксира та буксированих плавзасобів.

4.3.5 Прибуття у Порт судна місцевого сполучення оформляється згідно з порядком, встановленим капітаном порту разом із санітарними, прикордонними та митними органами.

 

4.4 Оформлення виходу

4.4.1 Оформлення виходу судна з Порту та причалів морських підприємств здійснює ЄІДПН. Оформлення виконується за умови наявності чинних суднових документів, виданих Класифікаційним товариством, які підтверджують задовільний технічний та морехідний стан судна, а також за відсутності заборон з боку пожежної охорони, митної, охорони довкілля, прикордонної, санітарно-карантинної служб та служби морської безпеки Порту.

4.4.2 Готовність судна до виходу в море перевіряють відомча пожежна охорона, санітарно-карантинна служба, охорона довкілля та ЄІДПН, а у разі необхідності і служба морської безпеки Порту.

4.4.3 Капітан порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з Порту та причалів морських підприємств у випадках, передбачених ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України.

Також відповідно до ст. 80, 81 Кодексу торговельного мореплавства України судно або вантаж можуть бути затримані у морському Порту згідно з розпорядженням начальника порту.

4.4.4 Про всі порушення та недоліки стосовно підготовки судна до виходу з Порту та причалів морських підприємств, виявлених під час перевірки, інспектор ЄІДПН робить запис в Акті перевірки. Під час оформлення виходу судна, його капітан пред’являє до ЄІДПН екземпляр акта з відмітками про усунення зауважень.

4.4.5 Капітан судна повинен повідомити ЄІДПН про майбутній вихід з Порту та причалів морських підприємств завчасно, але не пізніше ніж за 6 годин до передбачуваного відходу.

4.4.6 Вихід судна оформляється, як правило, за 2-3 години до відходу з Порту та причалів морських підприємств.

4.4.7 Дозвіл на вихід з Порту та причалів морських підприємств оформляється ЄІДПН дозвільним написом на Загальній декларації або Заявою на право виходу та проставлянням штампу відходу на судновій ролі.

4.4.8 Капітан судна повинен не пізніше ніж за 24 години до виходу повідомити санітарно-карантинну службу про майбутній вихід для проведення санітарно-карантинного огляду та отримання дозволу на вихід у море. Оформлення виходу санітарно-карантинними представниками проводиться протягом 6 годин з моменту подання заявки.

4.4.9 Для оформлення виходу з Порту та причалів морських підприємств капітан судна повинен надати інспектору ЄІДПН:

– загальну декларацію або заявку на право виходу;

– суднову роль;

– дипломи і кваліфікаційні свідоцтва членів екіпажу;

– список пасажирів;

– дозвіл санітарно-карантинної служби на вихід в море;

– Свідоцтво пожежної охорони на право виходу судна з порту;

– дозвіл поста екологічного контролю у пункті перепуску через державний кордон у ДП «ХМТП» Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря ;

– розрахунок остійності;

– Свідоцтво про придатність до плавання;

– Обмірне свідоцтво;

– Свідоцтво з безпеки пасажирського судна або пасажирське свідоцтво (для пасажирських суден);

– Свідоцтво з безпеки вантажного судна за конструкцією та додатки до нього, а для танкера – доповнення до нього;

– Свідоцтво з безпеки вантажного судна з обладнання та постачання, додатки до нього, а для танкера – доповнення до нього;

– Свідоцтво з безпеки вантажного судна з радіообладнання;

– ліцензію на суднову радіостанцію;

– міжнародне Свідоцтво з вантажної марки;

– Свідоцтво про вилучення;

– Свідоцтво про мінімальний безпечний склад екіпажу судна;

– міжнародне Свідоцтво про запобігання забрудненню нафтою;

– документ про відповідність судна, що перевозить небезпечні вантажі;

– документ про дозвіл на перевезення зерна;

– Свідоцтво про придатність судна для перевезення навалочних вантажів;

– міжнародне Свідоцтво про запобігання забрудненню стічними водами;

– Свідоцтво про запобігання забрудненню сміттям;

– класифікаційне Свідоцтво;

– Свідоцтво з керування безпекою на судні;

– документ про відповідність компанії вимогам МКУБ;

– міжнародне Свідоцтво з охорони судна;

– Свідоцтво про забезпечення цивільної відповідальності за шкоду від забруднення нафтою (для танкерів);

– інші документи відповідно до міжнародних та національних вимог.

4.4.10 Вихід буксированого судна за наявності на ньому екіпажу, очолюваного капітаном, оформляється відповідно до п. 4.4.9 цих «Обов’язкових постанов» та «Інструкції по забезпеченню безпеки морського буксирування та інших плавучих споруд (Додаток до листа ММФ СРСР № 22 від 17.03.76 р.)». Вихід буксированого каравану повинен бути оформлений капітаном буксирного судна.

При оформленні виходу буксирного судна до ЄІДПН надаються:

– Інструкція із забезпечення безпеки морських буксирувань;

– план переходу;

– схема та розрахунок буксирної лінії.

– при буксируванні законвертованого об’єкта подаються акт конвертування та дозвіл Регістру на буксирування.

4.4.11 При морському буксируванні суден та об’єктів обмеженого плавання надається розроблена конструкторським бюро та погоджена з Регістром система конвертування, кріплення різних конструкцій, буксирного пристрою, укріплення корпусу та ін.

При оформленні буксирування також обов’язково надається акт перевірки морехідного стану як буксирувальника, так і буксированого судна із записом, який дозволяє буксирування.

4.4.12 При оформленні виходу судна під українським прапором з обмеженням району плавання капітан судна додатково надає план переходу з відповідними документами (наказ Держморінспекції № 119 від 30.05.03 р.).

4.4.13 До початку прикордонного та митного оформлення всі вантажні, пасажирські, бункерувальні та інші операції мають бути закінчені і біля борту судна не повинно бути жодних плавзасобів.

4.4.14 Якщо до заявленого часу виходу судно не може бути підготовлено з яких-небудь причин, капітан судна повинен не пізніше ніж за 2 години до первинно заявленого строку перенести заявки на лоцмана і буксири на інший час або скасувати їх і одночасно проінформувати ЄІДПН про зміну часу відходу.

4.4.15 При затримці виходу оформленого за кордон судна більш як на 2 години КПП ПВ має право анулювати дозвіл на вихід судна.

4.4.16 При затримці виходу від причалу або рейду оформленого судна більш як на 30 хвилин диспетчер Порту або диспетчер відповідного морського підприємства має право відкликати з цього судна лоцмана та буксири.

4.4.17 Оформлення виходу не вимагається, якщо судно виходить з Порту та причалів морських підприємств за наказом капітана порту у зв’язку зі стихійними явищами або для участі в аварійно-рятувальних операціях. Капітан такого судна повідомляє ЄІДПН про свій вихід.

4.4.18 Дозвіл на вихід дійсний протягом 24 годин.

4.4.19 Капітани суден, які плавають у портових водах та в кар’єрі Рибальче, оформляють відхід на строк дії пожежного, санітарного свідоцтв або на строк чинності суднових документів (залежно від того, що закінчується першим) за умови отримування дозволу ЄІДПН під час кожного виходу з порту. Термін дії даного відходу дійсний строком до одного місяця.

4.4.20 Якщо через якусь причину судно затрималось у Порту та на причалах морських підприємств понад встановлений строк, капітан повинен повідомити про це ЄІДПН та заново оформити вихід.

4.4.21 Якщо у складі екіпажу або технічному стані судна сталися зміни після оформлення виходу, капітан повинен повідомити про це ЄІДПН та заново оформити вихід.

4.4.22 Вихід спортивних суден оформляється у спортивних комітетах і КПП ПВ.

4.4.23 Капітан судна повинен завчасно попередити ЄІДПН про готовність судна до огляду (згідно статті 90 Кодексу торговельного мореплавства України) для проведення інспекторського огляду в світлий час доби.

 

  1. Лоцманське обслуговування в порту та на причалах морських підприємств

5.1 Організація лоцманського обслуговування на акваторії Порту, поблизу причалів морських підприємств і у портових водах здійснюється у відповідності до «Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря та Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах», які затверджено наказом Мінтрансзв’язку України № 655 від 01. 08. 07 р. і зареєстровано у Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2007 р. за № 1150/14417.

5.2 Лоцманське проведення суден у портових водах, на акваторії Порту, до причалів морських підприємств та при швартовних операціях здійснюється виключно державними морськими лоцманами ДП «Дельта-лоцман» за узгодженням з черговим диспетчером Порту або черговим диспетчером морського підприємства по відповідності і є обов’язковою, а саме:

– поставлення на якір та зняття з якоря, швартування до причалу, відведення судна від причалу і перешвартування біля причалів – здійснюються цілодобово;

– проведення суден, які ідуть на ремонт чи переобладнання з рейду ДП «ХМТП» на суднобудівні та судноремонтні підприємства до причалів, а також виведення новозбудованих суден здійснюються виключно державними морськими лоцманами ДП «Дельта-лоцман». При здійсненні швартовних операцій на борту судна повинен бути присутнім капітан заводу або особа ним уповноважена;

– лоцманське проведення здійснюється тільки для суден у справному технічному стані, тобто здатних виконувати маневри при звичайному лоцманському проведенні.

На несправне щодо технічного стану судно лоцман може бути направлений тільки зі згоди капітана порту за умови виконання усіх безпечних умов швартувальних операцій.

5.3 Від лоцманського проведення на акваторії Порту звільняються судна під прапором України, малі судна, ґрунтовідвізні шаланди, судна, які регулярно відвідують акваторію Порту та мають письмовий дозвіл капітана порту на право плавання без лоцмана, а також кораблі, судна ВМС та Прикордонних військ України.

В акваторії Порту від обов’язкового лоцманського забезпечення при швартовних операціях звільняються судна під прапором України місцевого сполучення, а також ті, що працюють на внутрішніх водних шляхах.

5.4 Лінійне лоцманське проведення у портових водах до буя № 120 при вході до порту і від буя № 120 при виході із порту та причалів морських підприємств здійснюється виключно державними морськими лоцманами лінійної морської лоцманської служби ДП «Дельта-лоцман».

5.5 Від обов’язкового лінійного лоцманського проведення у портових водах ДП «ХМТП» можуть звільнятися судна з осадкою у повному вантажі до 4,5 метрів, капітани яких регулярно плавають у зоні дії Правил і в установленому порядку пройшли перевірку знань цих Правил та отримали відповідний сертифікат.

5.6 При прямуванні до Порту та причалів морських підприємств, заявку на лінійного лоцмана, яка узгоджується з Головним диспетчером Порту або Головним диспетчером морського підприємства з відповідальності та ЄІДПН, агент (судновласник) судна повинен подати до Оперативного центру лоцманської служби ДП «Дельта-лоцман» (ОЦЛС), м. Миколаїв, за 48 годин до підходу судна до місця приймання лоцмана, повторно підтвердити заявку за 24 години та уточнити за 6 годин.

5.7 При виході з Порту та від причалів морських підприємств заявку на лінійного лоцмана агенту (судновласнику) потрібно подати до ОЦЛС ДП «Дельта-лоцман» за 8 годин до відходу судна з уточненням за 2 години.

5.8 Заявку на портового лоцмана агент (судновласник) судна повинен подавати у письмовій формі на морську лоцманську станцію (УКХ, канал виклику – 16, робочий канал – 11).

5.9 При прямуванні судна до Порту та причалів морських підприємств заявку на портового лоцмана агент (судновласник) повинен подати за 6 годин до підходу судна до буя № 120 з подальшим уточненням за одну годину до підходу.

5.10 Для проведення судна з якірного місця до причалів, швартування, перешвартування та відшвартування заявку на портового лоцмана агент судна (судновласник) повинен подати за дві години до готовності судна з подальшим уточненням за 0,5 години.

5.11 Приймання лоцмана на судно, що прямує до причалу або на внутрішній рейд, виконується в районі буїв № 119-120.

5.12 Порт та морські підприємства не несуть відповідальності за можливе затримання судна у випадках:

а) якщо капітан судна несвоєчасно подав заявку на лоцманське обслуговування;

б) якщо чергові лоцмани зайняті швартуванням інших суден. При цьому, якщо швартовні операції здійснюються на причалах ТОВ «Укрспецтранс», ХДЗ «Паллада», суднобудівного-судноремонтного заводу ім. Комінтерну АСК «Укррічфлот», дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот», ГВСП «Термінал» ВАТ «СРЗ», агент судна або чергові лоцмани повинні не пізніше ніж за 0,5 години до початку робіт попередити про них змінного диспетчера порту.

5.13 При затримці судна більш як на 30 хв., а також при відсутності на судні капітана диспетчер Порту або диспетчер морського підприємства чи диспетчер поста ДП «Дельта-лоцман» має право відкликати буксири та лоцмана із судна. В такому разі капітан судна повинен подати нову заявку на лоцмана звичайним порядком, підписати лоцманську квитанцію та відшкодувати витрати, пов’язані з цим.

5.14 Допуск лоцманів і берегового персоналу на нафтоналивні судна здійснюється у відповідності до вимог Кодексу ОСПС і вимог перепускного режиму на територію з підвищеною небезпекою.

 

  1. Плавання суден у портових водах

6.1 Особливі умови плавання суден у портових водах

6.1.1 Усі судна, що плавають у межах вод ДП «ХМТП», поділяються на три групи:

– 1 група – великотоннажні судна, які мають осадку у повному вантажі понад 4,0 метри – користуються особливою перевагою, так як обмежені у своєму русі осадкою і можуть плавати тільки по каналу;

– 2 група – малотоннажні судна, які мають осадку до 4,0 метрів у повному вантажі, які не повинні створювати труднощі для суден 1 групи;

– 3 група – маломірні судна. До цієї групи суден застосовуються особливі правила плавання для маломірних суден.

6.1.2 Організація безпеки плавання флоту сторонніх організацій покладається на їх судновласників.

6.1.3 Рух суден у портових водах регулюється ПРРС «Широка Балка» та контролюється ЄІДПН. Жодне судно не має права заходити у Порт чи виходити з Порту та причалів морських підприємств, займати чи змінювати причал, підходити до інших суден без погодження з черговим диспетчером Порту, прикордонними, митними органами, службою морської безпеки Порту та ЄІДПН.

Рух на підхідному каналі від початку 2-го створу до виходу в лиман регулюється ПРРС «Широка Балка».

Плавання на підхідному каналі здійснюється згідно з «Правилами плавання і лоцманського проведення суден у північно-західної частині Чорного моря та Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах» (див. витяги, додаток 7).

6.1.4 На акваторії Порту швидкість руху суден не повинна перевищувати 6 вузлів, крім суден на підводних крилах та маломірних суден, яким дозволяється прямувати зі швидкістю не більш як 12 вузлів (22.2 км\год.), а також річкових пасажирських суден, що працюють на місцевих приміських лініях, які можуть прямувати зі швидкістю не більш як 7 вузлів (13 км\год.), крім плавдоків та нафтогавані.

Плавання суден, крім маломірних, акваторією Порту контролюється та узгоджується з ЄІДПН.

6.1.5 Судно під час виходу з ремонту на ходові випробування без свідоцтв класифікаційного товариства повинно рухатися з буксирним забезпеченням.

6.1.6 Вхід суден у Порт і вихід їх із Порту здійснюються цілодобово за умови нормального стану видимості і льодових умов, лімітуючих розмірів суден та робочого стану ЗНО.

6.1.7 Судна, що прямують акваторією Порту вздовж річки Дніпро, повинні, не доходячи 500 м до траверзу затонів № 1, 2, 3, 5, подати один тривалий звуковий сигнал, триматися середини річки та проходити мимо виходів із затонів з особливою обережністю.

6.1.8 Усі судна, які виходять із затонів № 1, 2, 3, 5 на річку Дніпро, зобов’язані дотримуватися максимальної обережності та вживати всіх заходів для запобігання зіткненню суден, що прямують уздовж річки.

6.1.9 Перед виходом із затонів судна повинні по УКХ радіозв’язку повідомити про свій вихід та подати один тривалий звуковий сигнал, а проходячи мимо воріт затонів, сигнал повторити.

6.1.10 Вхід та вихід суден, крім суден портового флоту та місцевого сполучення, які працюють у портових водах, дозволяється тільки у світлу пору доби:

– у затонах № 1, № 2 та № 5;

– у затоні ССРЗ ім. Комінтерну АСК «Укррічфлот»;

– у річці Кошова суден з максимальною осадкою понад 4,0 м;

– у ГВСП «Термінал» ВАТ «ХСЗ» суден з максимальною осадкою понад 4,5 мта завдовжки більше 115 м.

6.1.11 При перебуванні судна в затоні № 1 під фумігацією (дегазацією) вхід інших суден до затону забороняється.

6.1.12 При вході в затони № 1, № 2 та № 5 необхідно враховувати напрямок вітру та течії. При сильній течії заходи в затони № 1, № 2 та № 5 дозволено тільки у світлу пору доби з дозволу капітана порту.

6.1.13 Рух суден з річки Кошова у напрямку Голої Пристані та у зворотному напрямку повинен здійснюватися з перетинанням річки Дніпро.

6.1.14 Судна, які перетинають річку від одного берега до іншого, повинні поступатися дорогою усім суднам, що прямують вверх або вниз за течією.

6.1.15 Під час маневрів великотоннажних суден на акваторії Порту усім суднам, що прямують по річці, слід дотримуватися обережності та не заважати маневруванню.

 

6.2 Буксирувальні та швартовні операції суден у портових водах

6.2.1 При здійсненні швартовних операцій використання буксирів є обов’язковим. Виняток становить швартування суден, довжина яких до 50 м. Розвертання на рейді та відшвартування суден завдовжки до 100 м, суден типу «РІЧКА-МОРЕ» та суден з підрулюючим пристроєм (крім причалів у р. Кошова) здійснюються тільки за умови письмового дозволу капітана порту.

6.2.2 Рух буксирів у портових водах регулюється ЄІДПН і жоден буксир не має права заходити чи виходити з Порту та причалів морських підприємств, займати чи змінювати причал, підходити до інших суден без погодження з черговим диспетчером Порту та морських підприємств, прикордонними, митними органами, службою морської безпеки Порту.

6.2.3 Для розвертання на акваторії Порту судна завдовжки понад 100 метрів і з осадкою більш як 4,5 метри використання буксирів є обов’язковим. Кількість і їх потужність визначає капітан судна за погодженням із лоцманом.

6.2.4 Потрібна кількість і потужність буксирів визначається портовим лоцманом і погоджується з капітаном судна. При цьому, якщо капітан вважатиме визначену лоцманом кількість буксирувальників недостатньою, він може замовити додатково буксир і його думка в цьому випадку є пріоритетною.

6.2.5 Для забезпечення безпеки швартовних операцій із суднами за сприятливих гідрометеорологічних умов при силі вітру до 14 м\с визначається така обов’язкова мінімальна кількість буксирів:

 

 

          Дедвейт Потужність та кількість буксирів
від до 300 к.с. 1200 к.с. 2300 к.с.
1000 2000 1
2000 5000 1 1
5000 10 000 2
10 000 20 000 1 1
20 000 35 000 2 1
35 000 50 000 2 2

Примітка.     З погіршенням гідрометеорологічних умов потужність та кількість буксирів визначається лоцманом по узгодженню з капітаном судна.

Необхідна кількість швартувальників залежно від валової місткості судна:

  1. Судно до 300 од. – 1 швартувальник;
  2. Судно від 300 до 1 500 од. – 2 швартувальники;
  3. Судно від 1 500 до 2 500 од. – 3 швартувальники;
  4. Судно від 2 500 до 5 000 од. – 4 швартувальники;
  5. Судно від 10 000 до 20 000 од. – 6 швартувальників;
  6. Судно більше 20 000 од. – 8 швартувальників.

Присутність стивідорів, а також розміщення портальних кранів з метою дотримання безпеки швартовних операцій є обов’язковим.

Швартування суден у порту правим бортом припускається у виняткових випадках за сприятливих гідрометеорологічних умов (вітер до 11,0 м/с, течія до 1,5 вузла) і з дозволу капітана порту.

При цьому потрібну кількість буксирів та їх потужність визначає портовий лоцман та капітан судна, виходячи з конкретних гідрометеорологічних умов.

6.2.6 Виклик буксира для швартовних робіт до причалів Порту здійснюється через чергового диспетчера Порту; виклик буксира для швартовних робіт до причалів морських підприємств здійснюється через відповідного диспетчера морського підприємства. Диспетчер Порту або диспетчер морського підприємства несуть відповідальність за своєчасне забезпечення швартовних операцій біля своїх причалів.

6.2.7 Черговий диспетчер Порту або морського підприємства не має права без згоди лоцмана та капітана судна змінити кількість та тип буксирів, які викликав капітан для швартовної операції.

6.2.8 Переставлення технічно несправного судна, яке не задіює свою силову установку (головний двигун, брашпиль, рульовий пристрій; звукова сигналізація або радіозв’язок по УКХ – в неробочому стані), на прохання його капітана можливе тільки з дозволу капітана порту. Відповідальність за завдану шкоду, яка може трапитися при такій операції, несуть капітан судна і судновласник.

6.2.9 Керівництво буксируванням суден, які мають екіпажі на борту, здійснює капітан буксирувальника.

6.2.10 Капітан судна, що здійснює керівництво буксирами, які задіяно при буксируванні судна, несе відповідальність за всі збитки, що можуть бути завдані в результаті пошкодження причалів або берегових споруд, якщо ним не буде доведено відсутність його вини.

6.2.11 Буксирні судна, які привели до Порту або причалів морських підприємств плавзасоби, повинні забезпечити їх безпечну стоянку на весь період перебування плавзасобів у Порту, поки їх не буде передано за призначенням.

6.2.12 Капітани буксированих суден повинні надавати свої буксирні троси, за міцність і якість яких вони несуть відповідальність. При портовому буксируванні застосування капронового канату заборонено.

6.2.13 Портові буксири, які виділяються для забезпечення безпечного буксирування судна у портових водах, повинні бути в належному технічному стані, укомплектовані досвідченим командним та рядовим складом.

6.2.14 Заборонено буксирним суднам формувати каравани для буксирування на лінії руху великотоннажних суден, а також навпроти причалів.

6.2.15 Буксирні судна, що привели до Порту або причалу морського підприємства буксирований об’єкт, не повинні віддавати буксир, не погодивши місце поставлення об’єкта на якір з ЄІДПН та черговим диспетчером Порту або диспетчером відповідного морського підприємства.

6.2.16 Капітани (змінні їх помічники) буксирів зобов’язані беззаперечно та точно виконувати команди буксированого судна і рекомендації лоцмана.

6.2.17 Буксирні судна, маючи на буксирі плавкрани, баржі та інші плаводиниці, при переміщенні їх у межах акваторії Порту не повинні заважати руху великотоннажних суден.

6.2.18 Несамохідні плавзасоби портового флоту ДП «ХМТП» експлуатуються згідно з «Положенням про використання безекіпажних барж флоту (портового) ДП «ХМТП», затвердженого наказом начальника ДП «ХМТП» від 11.10.2007 року № 692\А.

 

  1. Бункерування суден у порту та на причалах морських підприємств

7.1 Бункерувальні операції у Порту здійснюються спеціальними суднами-бункерувальниками за погодженням із постом екологічного контролю у пункті перепуску через державний кордон у ДП «ХМТП» Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, диспетчером Порту або диспетчером морського підприємства та повідомлення ЄІДПН за сприятливих погодних умов. При операціях з нафтопродуктами на судні слід вживати всіх заходів, які унеможливлять попадання нафтопродуктів за борт судна.

7.2 Перед початком бункерувальної операції мають бути складені технологічні карти, затверджено загальну схему бункерування між судном і судном-бункерувальником, а водна поверхня навколо судна повинна бути огороджена бонами.

7.3 Дозволяється бункерування транспортних суден під час вантажних операцій з вантажами, які не належать до пожежонебезпечних. Кожне бункерування повинно забезпечуватися пожежною машиною. Екіпаж судна, що бункерується, вживає додаткових застережних заходів.

7.4 Місцем постійного базування суден-бункерувальників є: причал № 7 ДП «ХМТП», причал № 7 дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот».

7.5 Операції з бункерування суден паливно-мастильними матеріалами повинні фіксуватися у журналі нафтових операцій та у судновому журналі.

7.6 Перед початком і під час бункерування суден необхідно вживати заходів з попередження можливого забруднення навколишнього середовища та дотримуватися вимог безпечного виконання робіт.

7.7 Судна здійснюють бункерування за дозволом та під контролем митних і пожежних органів та письмового повідомлення ЄІДПН.

7.8 Допуск берегового персоналу на нафтоналивні судна здійснюється згідно з вимогами Кодексу ОСПС і вимогами перепускного режиму на територію з підвищеною небезпекою.

7.9 Судна під час бункерування зобов’язані тримати головні двигуни у стані готовності до негайного відходу впродовж всього часу стоянки біля причалів. Кількість членів екіпажу на борту повинна забезпечувати готовність судна до негайного відходу за допомогою своїх машин і буксирів.

 

 

 

  1. Промірні роботи у портових водах та на акваторії порту

8.1 Промірні роботи у портових водах, на каналі та акваторії Порту виконуються за погодженням з капітаном порту та з відома ЄІДПН.

8.2 Під час промірювання глибин на каналі або акваторії Порту керівник робіт повинен безперервно вести спостереження за рухом суден, що проходять, щоб своєчасно вжити необхідних заходів з безпеки. При підході судна до місця промірних робіт необхідно припинити роботи та пропустити судно.

8.3 Під час виконання промірних робіт на моторних шлюпках необхідно у денні години виставляти два червоні прапорці.

8.4 Судна, зайняті промірними роботами у межах портових вод, повинні нести вогні та знаки згідно з МПЗЗС-72, а розходження з цими суднами має також здійснюватися згідно з МПЗЗС-72.

 

  1. Плавання суден у льодових умовах

9.1 Порядок та проведення льодової кампанії виконується згідно з наказом Міністерства транспорту та зв’язку України. На підставі цього наказу видається наказ по Порту про оголошення льодової кампанії у Порту та створення льодового штабу.

9.2 Наявність криги на акваторії Порту не є перешкодою для самостійного плавання суден, що мають достатню потужність двигуна, стальний гвинт та льодовий клас класифікаційного товариства.

9.3 Судна, які не мають льодового класу, повинні здійснювати плавання в льодових умовах тільки у складі льодового каравану під проведенням криголамного судна.

9.4 Капітани суден, які не мають льодового класу, для включення їх до льодового каравану, повинні надати через агента заявку до ЄІДПН з гарантією оплати послуги згідно зі встановленими нормативами, узгоджену з Головним диспетчером Порту або головним диспетчером морського підприємства, та льодову розписку про те, що весь ризик за можливі пошкодження при плаванні у льодах лягає на судновласника і капітана судна.

9.5 На випадок неможливості судна слідувати у каравані, укладається договір на його буксирування.

 

  1. Підготовка причалів до швартування суден

10.1 Після отримання інформації від диспетчера Порту або іншого морського підприємства про готовність причалу приймати судна, черговий лоцман зі стивідором Порту або стивідором відповідного морського підприємства повинні перевірити готовність причалу, і, в разі виявлення яких-небудь невідповідностей, проінформувати змінного диспетчера Порту та ЄІДПН, який, у свою чергу, повинен заборонити підхід судна до причалу, поки його не буде приведено у належний стан.

10.2 При підготовці причалів для приймання судна, повинен бути передбачений запас вільної довжини причалу для здійснення безпечних швартовних операцій.

Під час постановки до причалу судна завдовжки до 100 метрів, диспетчером Порту або диспетчером відповідного морського підприємства повинно бути забезпечено не менше 10 метрів вільного причалу по кормі і по носу судна, що швартується.

При довжині судна понад 100 метрів – не менше ніж 10 % від довжини судна.

10.3 Берегові портальні крани повинні бути встановлені у тому місці причалу, де буде знаходитися середня частина судна, що підходить, а при відході – у середній частині судна чи за його межами.

10.4 Розпорядження щодо швартування суден до причалу може бути надано черговим диспетчером Порту або диспетчером відповідного морського підприємства лише після перевірки готовності причалу до приймання судна.

10.5 Відповідальність за завчасну підготовку причалу до прийняття судна несе черговий диспетчер та стивідор Порту або диспетчер та стивідор відповідного морського підприємства, які перевіряють та готують причал, і тільки після цього черговий диспетчер Порту або диспетчер морського підприємства дає згоду на початок здійснення швартовних операцій.

10.6 Черговий диспетчер та стивідор Порту або диспетчер та стивідор відповідного морського підприємства, які перевіряли причал, інформують про його готовність вахтового капітана ЄІДПН та лоцмана.

У разі виявлення яких-небудь невідповідностей, підхід судна до причалу забороняється, поки його не буде приведено у належний стан.

10.7 Якщо стріли портальних кранів виступають за кордон причалу, або відсутні швартувальники, або у темний час не забезпечено належне освітлення місця швартування, постановка судна до причалу заборонена.

10.8 На час проведення швартовних робіт на кордоні причалу повинні бути припинені всі інші роботи, а також рух усіх видів транспорту.

10.9 Капітан судна до швартування до причалу повинен отримати інформацію від диспетчера Порту або диспетчера відповідного морського підприємства та лоцмана про стан причалу, розміри вільних підходів до нього, глибини на підходах та вздовж причалу, а також схему швартування.

10.10 За підготовку причалу до приймання нафтоналивного судна відповідальність несе організація, яка експлуатує причал.

10.11 Усі причали повинні мати відповідний кранцевий захист, добре освітлення. На кордонах причалів повинні бути вказані межі, номер та довжина причалів. Швартові тумби повинні мати нумерацію із зазначеною відстанню до сусідніх тумб. Відповідальність за кранцевий захист, освітлюваність, підтримку маркування причалу, прибирання сміття, посипання у зимовий період піском меж причалу несе організація, яка експлуатує причал.

10.12 Диспетчер Порту або диспетчер відповідного морського підприємства зобов’язаний забезпечити своєчасне прибуття необхідної кількості швартувальників на причал. Керівництво роботою швартувальних ланок та здійснення інструктажу виконується стивідором Порту або диспетчером відповідного морського підприємства. Представник ЄІДПН контролює процес швартовних операцій.

10.13 Безпечна відстань між суднами повинна бути не менш як 10 % від довжини сусіднього найбільшого нафтоналивного судна.


 

  1. Підхід до причалів і швартування

11.1 Підхід до причалів та швартування всіх суден (плавучих засобів) може здійснюватися лише з дозволу чергового диспетчера Порту або диспетчера відповідного морського підприємства. Цей дозвіл повинен бути заздалегідь узгоджений з ЄІДПН, а у випадку наявності на борту судна вибухонебезпечних вантажів – з пожежною охороною Порту.

11.2 Заборонено одночасне швартування (відшвартування) двох і більше суден біля суміжних причалів.

11.3 При швартуванні будь-якого судна на причалі повинні знаходитися черговий стивідор та швартувальники.

11.4 До швартовних операцій можуть бути допущені особи, які пройшли відповідний інструктаж з охорони праці, медичне обстеження, навчання, атестацію та мають на руках відповідні сертифікати.

11.5 Капітани суден повинні використовувати для швартування міцні та надійні троси і кріпити їх тільки за спеціальні швартові пристрої. Заборонено кріпити швартові за відбійні рами та не призначені для цього пристрої.

Заборонено використання капронових канатів.

11.6 Швартування великотоннажних суден завдовжки понад 150 м виконується при силі вітру не більш як 5 балів.

11.7 Кожне судно, яке пришвартувалося до причалу, зобов’язано подати на берег та закріпити міцні східці (трапи) з поручнями та леєрами з обох боків, маючи при них рятувальний круг з лінем необхідної довжини (27,5 м). Під площадкою трапу та сходин повинна бути натягнута захисна сітка, що виключає можливість падіння людей у воду. В темний час трапи повинні бути достатньо освітлювані.

11.8 При стоянці суден бортами лагом обов’язок за установлення трапу (сходнів) між суднами покладається на судно, яке стоїть збоку моря.

11.9 Місце швартування суден на причальній лінії вказується змінним стивідором: удень – встановленим червоним прапорцем у тому місці, де повинно стояти судно своїм форштевнем; уночі – червоним ліхтарем.

 

  1. Порядок стоянки суден у порту та біля причалів морських підприємств

12.1 Загальний порядок стоянки суден
у Порту та біля причалів морських підприємств

12.1.1 Жодне судно не має права на стоянку в Порту або біля причалів морських підприємств без дозволу чергового диспетчера Порту або диспетчера морського підприємства, узгодженого з ЄІДПН.

12.1.2 Під час стоянки в Порту та біля причалів морських підприємств капітан судна або особа, що його заміщає, повинні забезпечити дотримання екіпажем судна та особами, які перебувають на судні, всіх чинних у Порту правил, а також розпоряджень адміністрації Порту.

12.1.3 Всі вказівки ЄІДПН, відповідних диспетчерських служб Порту або диспетчерських служб морських підприємств з питань стоянки суден обов’язкові для власників та капітанів суден.

12.1.4 Всі українські судна, що стоять у Порту та біля причалів морських підприємств, з 8 години ранку та до заходу сонця повинні тримати піднятим Державний прапор України, а іноземні судна – свої національні прапори на кормовому флагштоку та прапор України – на фок-щоглі.

12.1.5 Всі судна, що стоять біля причалів Порту та біля причалів морських підприємств або знаходяться на рейді, повинні терміново повідомити портові власті (диспетчера Порту або диспетчера морського підприємства (з відповідальності), ЄІДПН та пожежну охорону) про появу нафтопродуктів як біля борту судна, так і в безпосередній близькості від нього, незалежно від джерела розливання.

12.1.6 Для забезпечення безпечної стоянки судна в Порту та біля причалів морських підприємств, на борту судна повинна знаходитися одна третина екіпажу при стоянці біля причалу, і не менш як 50 відсотків екіпажу – при стоянці на рейді.

12.1.7 Під час стоянки біля причалів Порту та причалів морських підприємств або на акваторії Порту судна повинні виконувати вимоги Кодексу ОСПС.

12.1.8 Заборонено капітанам наливних, пасажирських та вантажних суден, катерів, шкіперам барж, плавкранів та всім організаціям відкачувати в р. Дніпро, на усіх річках та протоках нафтопродукти, а також викидати у води річок: сміття, відходи виробництва тощо:

а) осушення трюмів та баластних танків суден повинно здійснюватись завчасно, до приходу їх з моря на Очаківський рейд;

б) судна, що стоять у Порту, зобов’язані слідкувати за горінням у котлах та роботою двигунів, не допускати великої димності.

12.1.9 Капітани суден повинні інформувати СМБП про порушення, які стосуються охорони та безпеки судна, а також про зміну рівня охорони судна.

12.1.10 Завантаження (вивантаження) суден здійснюється з дозволу та під контролем митних органів.

12.1.11 Після закінчення вантажних операцій або інших робіт судно повинно негайно покинути акваторію Порту.

 

12.2 Стоянка суден біля причалів

12.2.1 При плануванні поставлення суден біля причалів, Порт та морські підприємства повинні забезпечити безпеку їх стоянки та виконання вантажних операцій.

12.2.2 Поставлення суден до причалів повинно здійснюватися носом проти течії.

12.2.3 Поставлення суден біля причалів допускається з дистанцією між ними від 10 до 20 метрів, залежно від розмірів суден та умов швартування.

12.2.4 Поставлення двох суден біля причалів борт до борту (лагом) здійснюється з дозволу капітана порту і лише у випадку виробничої необхідності (перевантаження, надання невідкладної медичної допомоги пасажирам чи членам екіпажу тощо) за погодженням капітанів обох суден. При поставленні судна до борту іншого судна диспетчер Порту або диспетчер морського підприємства повинен заздалегідь узгодити таке швартування з капітанами обох суден і погодити з митницею та прикордонною службою, якщо судна завантажуються під митним контролем.

12.2.5 Відповідальність за перенапруження та зайве послаблення швартових тросів, несуть капітани суден, що стоять біля причалів.

12.2.6 Категорично забороняється одночасна стоянка борт до борту двох суден, завантажених нафтопродуктами 1 і 2 розрядів, а також суден, одне з яких має на борту вибухонебезпечні або легкозаймисті вантажі.

12.2.7 Місце стоянки кожного судна, номер причалу та борт швартування визначаються черговим диспетчером Порту або диспетчером морського підприємства після узгодження з ЄІДПН, а у випадку наявності на борту вибухонебезпечних чи легкозаймистих вантажів також з пожежною охороною Порту. Після закінчення вантажних операцій, судну надається не більше однієї години стоянки біля причалу Порту для закриття трюмів, оформлення вантажних документів, підготування двигунів тощо. Після закінчення встановленого часу судно повинно негайно звільнити причал. Подальше перебування його в Порту можливе тільки за згоди диспетчера Порту.

12.2.8 Судна з небезпечним вантажем на борту зобов’язані тримати головні двигуни у готовності до негайного відплиття, протягом усього часу стоянки у причалів. Кількість членів екіпажу на борту повинно забезпечити готовність судна до термінового відходу за допомогою своїх машин і буксирів.

12.2.9 Під час проведення вантажних операцій на вантажній палубі нафтоналивного судна повинна бути виставлена цілодобова вахта, забезпечена зв’язком з нафтобазою та агентською фірмою.

12.2.10 Судна, що стоять біля причалів, зобов’язані нести радіовахту на 16-му каналі УКХ радіостанції.

12.2.11 Проведення навчальних тривог на нафтоналивних суднах, що стоять у Порту, можливе тільки з дозволу капітана порту.

12.2.12 На весь час проведення ремонтних робіт, пов’язаних з виведенням нафтоналивного судна з морехідного стану (ремонт головного двигуна, рульового пристрою, якірного пристрою, диферентом на ніс), воно повинно бути забезпечене черговим буксиром за рахунок судновласника.

12.2.13 З одержанням штормового попередження портові буксири приводяться у стан підвищеної готовності.

12.2.14 У випадку виникнення загрози відриву нафтоналивного судна від причалу, капітан судна забов’язаний негайно викликати буксири для утримання судна на час заведення додаткових швартових канатів.

 

12.3 Стоянка суден на рейді

12.3.1 Судна, що стоять на рейдах на якорі, повинні виставляти вогні та знаки відповідно до МПЗЗС-72.

12.3.2 При обмеженій видимості на всіх суднах, що стоять на рейді, повинні подаватися звукові туманні сигнали відповідно до МПЗЗС-72.

12.3.3 При стоянці на рейді судна не повинні без потреби тримати вивалені за борт вантажні стріли і трапи.

12.3.4 Всі судна повинні тримати силову установку у такій готовності, яка забезпечує безпеку судна.

12.3.5 Всі судна при поставленні на якір на рейді після прибуття до Порту або причалів морських підприємств, або виходу з Порту та причалів морських підприємств, повинні повідомити черговому інспектору ЄІДПН, диспетчерській службі Порту або диспетчерській службі морського підприємства час зняття або поставлення на якір.

12.3.6 Судно, що стоїть на рейді, зобов’язане дотримуватися таких правил якірної стоянки на відкритих рейдах:

– УКХ радіостанція повинна постійно знаходитися у режимі приймання (канал 16);

– на судні постійно має бути присутнім капітан або його старший помічник;

– мати на борту кількість екіпажу, який забезпечить стоянку та знімання судна з якоря у випадку термінової необхідності;

– заборонено без дозволу капітана порту виводити з дії головний двигун, рульовий та якірний пристрої.

12.3.7 Капітан судна, помітивши дрейф іншого судна, яке стоїть на якорі, повинен терміново повідомити про це капітану дрейфуючого судна і ЄІДПН.

 

12.4 Використання суднових плавучих засобів

12.4.1 Спуск на воду із суден, що стоять на рейді, катерів та шлюпок для навчань допускається тільки з дозволу ЄІДПН і погодження з прикордонними та митними підрозділами.

Вимога цього пункту не поширюється на випадок, коли необхідно терміново використати плавучі засоби для надання допомоги потопаючим та проведення аварійно-рятувальних робіт.

12.4.2 Суднові катери або шлюпки, що використовуються для навчань, повинні бути у повному спорядженні, у тому числі мати заправлені ліхтарі.

12.4.3 Зазначені плавучі засоби повинні керуватися одним з помічників капітана судна.

12.4.4 Суднові катери (шлюпки), потреба у використанні яких минула, повинні бути негайно підняті на борт.

 

12.5 Зміна місця стоянки

12.5.1 Без дозволу чергового диспетчера Порту або чергового диспетчера морського підприємства (з відповідальності) та ЄІДПН, судно не має права змінювати місце стоянки в Порту та біля причалів морських підприємств.

12.5.2 Всі судна при переставленні у Порту та на причалах морських підприємств, крім дозволу диспетчерської служби, повинні мати дозвіл митниці та контрольно-перепускного пункту прикордонних військ.

12.5.3 Агентуючі компанії зобов’язані інформувати капітана судна про час готовності машини до швартовних операцій, а також про отримання штормового попередження, знайомити капітана зі Зводом звичаїв Порту та існуючими правилами в Порту і правилами морських підприємств.

12.5.4 Вказівки судну на всі перешвартування, перетягування чи переставлення, а також на відхід судна від причалів на рейд у зв’язку з потребами Порту та морських підприємств узгоджуються з ЄІДПН.

12.5.5 Про зміну місця стоянки, черговий диспетчер Порту або черговий диспетчер морського підприємства повинен повідомити капітану судна у робочий час, не пізніше ніж за 2 години. Якщо перешвартування, перетягування чи переставлення судна плануються із 17 до 8 години, порт та морське підприємство зобов’язані поінформувати про це капітана до 17 години.

12.5.6 Якщо судно, що змінює місце стоянки, повинно бути поставлене лагом до борту судна, яке стоїть біля причалу, то останнє повинно бути попереджене про це не пізніше ніж за годину до початку переставлення та дати на це згоду.

12.5.7 У випадку крайньої необхідності, черговий диспетчер Порту або черговий диспетчер морського підприємства (з відповідальності) має право переставити судно до іншого причалу без попереднього інформування капітана судна та агента.

12.5.8 Якщо судно не виконало вимоги Порту або адміністрації морського підприємства щодо звільнення причалу, капітан судна (судновласник) несе відповідальність за пов’язані з цим збитки.

12.5.9 Переставлення судна за заявкою капітана судна або агента здійснюється тільки з дозволу диспетчера Порту або диспетчера морського підприємства та згідно з його розпорядженням.

При переставленні судна капітани зобов’язані користуватися послугами лоцманської портової служби ДП «Дельта-лоцман», відповідно подавши заявку за 2 години до наміченого строку перестановки.

12.5.10 Перетягування уздовж причалів на швартових допускається без лоцмана не більше ніж на півкорпусу, але за присутності стивідора Порту або стивідора морського підприємства. Для роботи на причалі повинні використовуватись берегові швартувальники.

12.5.11 Переставлення судна від одного причалу до іншого чи відведення його від причалу на рейд допускається тільки за присутності на судні капітана або його старшого помічника.

12.5.12 Заборонено перешвартування чи переставлення суден у Порту та на причалах морських підприємств при силі вітру 14 м/с та більше.

12.5.13 У випадку перетягування судна уздовж причалу швартові, заведені на нього з іншого судна, повинні віддаватися тільки після повідомлення про це вахтового помічника капітана судна.

12.5.14 Судна, пришвартовані біля причалів, несуть вогні згідно з правилами МПЗЗС-72.

12.5.15 Всі судна при плаванні та стоянці в портових водах зобов’язані чітко виконувати встановлений в Порту та морських підприємствах порядок, що забезпечує безпеку суден та збереження гідротехнічних та інших портових споруд, а також засобів навігаційного обладнання (ЗНО).

12.5.16 Про всі аварійні випадки капітан судна повинен негайно інформувати судновласника та капітана порту.

12.5.17 Заборонено без дозволу адміністрації Порту або адміністрації морських підприємств вмикати палубне радіо та гучномовці, крім необхідності їх використання при керуванні судном чи в аварійних випадках. Дозволяється увімкнення суднового радіо для ведення переговорів по забезпеченню пожежної безпеки при переробці пожежонебезпечних вантажів.

 

12.6 Якірні стоянки на акваторії Порту

12.6.1 Рейд (верхній) для суховантажних суден з осадкою до 4,5 мрозташовано на відстані 1 кмуверх за течією від східного краю причалу № 10 ближче до правої сторони р. Дніпро, не перекриваючи судновий хід.

12.6.2 На акваторії Порту розташовано дев’ять якірних місць для морських суден:

– середній рейд:

№ 1 Ш – 46°37’32” N          Д – 32°37’28” Е – для суден завдовжки до 125 м;

№ 2 Ш – 46°37’23” N          Д – 32°37’15” Е – для суден завдовжки до 125 м;

№ 3 Ш – 46°37’16” N          Д – 32°37’02” Е – для суден завдовжки до 175 м;

№ 9 Ш – 46°37’46” N          Д – 32°37’32” Е – для короткочасної стоянки суден завдовжки до 100 м.

– нижній рейд:

№ 4 Ш – 46°37’03” N          Д – 32°36’45” Е – для суден завдовжки до 125 м;

№ 5 Ш – 46°36’55” N          Д – 32°36’34” Е – для суден завдовжки до 125 м;

№ 6 Ш – 46°36’45” N          Д – 32°36’25” Е – для суден завдовжки до 130 м;

№ 6а Ш – 46°36’39” N        Д – 32°36’22” Е – для суден завдовжки до 200 м;

(за умови використання швартовної бочки):

№ 7 Ш – 46°36’34” N          Д – 32°36’09” Е – для суден завдовжки до 150 м;

№ 8 Ш – 46°36’24” N          Д – 32°35’58” Е – для суден завдовжки до 110 м.

12.6.3 Рейд для нафтоналивних суден морського та річкового флоту обладнано тільки в районі острова Березань.

12.6.4 На підхідному каналі є місце якірної стоянки «Широке плесо» в районі міжходової частини створу № 7 підхідного каналу і лівого берега р. Вільховий Дніпро.

Якірна стоянка «Широке плесо» призначена для короткочасної стоянки дегазованих танкерів і стоянки суден у разі погіршення видимості, для очікування проходу зустрічних суден, а також служить як карантинне якірне місце.

12.6.5 Для виробничої діяльності сторонніх організацій з навантаження/розвантаження вантажів на акваторії порту:

а) виділяється якірне місце № 5 (Ш – 46°36’55” N; Д – 32°36’34” Е) – для вантажних робіт;

б) відповідальність за безпечну стоянку на якірному місці № 5 покладається на морський порт;

в) відповідальність за обробку суден сторонніми організаціями з навантаження/розвантаження вантажів покладається на виконавця робіт.

 

12.7 Заборонені місця для поставлення на якір

12.7.1 Заборонено ставати на якір:

– на лінії створів на фарватері;

– між береговими знаками, які показують місцезнаходження підводного кабелю;

– на лінії заходів у затони № 1, 2, ГВСП «Термінал» ВАТ «ХСЗ».

Примітка. Підводні кабелі огороджуються двома парами створних знаків, встановлених на лівому березі р. Дніпро вище стаціонарного портового елеватора, в районі заходу в затон № 2, а також між правим та лівим берегами р. Конка. У нічні години характер вогнів – постійний, червоного кольору.

 

  1. Порядок проведення пасажирських операцій
    в порту та на причалах морських підприємств

13.1 Перевезення пасажирів у межах портових вод та акваторії Порту

13.1.1 Перевезення пасажирів може здійснюватися тільки на пасажирських суднах або на інших спеціально обладнаних плавзасобах, що мають дозвіл класифікаційного товариства на ці перевезення і ліцензію компетентних органів на цей вид діяльності.

Заборонено перевезення пасажирів на суднах, які не призначені для цієї мети.

13.1.3 Власники суден, що здійснюють перевезення пасажирів, а також власники берегових пасажирських споруд зобов’язані забезпечити пасажирам безпечну та зручну посадку та висадку.

13.1.4 Організації, в яких здійснюються пасажирські операції, повинні мати обладнані для цього причали і берегові пасажирські споруди.

13.1.5 Капітан судна, яке перевозить пасажирів, повинен:

а) забезпечити своєчасну підготовку судна до посадки пасажирів;

б) до початку посадки пасажирів підготувати всі служби, відповідальні за їх приймання та обслуговування.

13.1.6 Капітан судна повинен приймати на борт пасажирів згідно з нормою пасажиромісткості, встановленою для даного судна.

13.1.7 Посадка та висадка пасажирів з багажем допускається тільки за наявності дозволу відповідних контролюючих органів.

13.1.8 Відповідальність за організацію посадки та висадки пасажирів покладається на начальників терміналів та причалів, на яких здійснюються пасажирські операції.

13.1.9 Відповідальність за організацію швартовних операцій на рейді, посадки та висадки пасажирів покладається на судновласника/капітана пасажирського судна та капітана/судновласника плавзасобів, які доставляють/приймають пасажирів.

 

13.2 Перевезення пасажирів лініями місцевого сполучення

13.2.1 Перевезення пасажирів лініями місцевого сполучення повинне здійснюватися суднами, які отримали відповідний дозвіл.

13.2.2 Для отримання дозволу на плавання суден у портових водах капітани цих суден повинні надати до ЄІДПН такі документи:

– Свідоцтво про придатність до плавання;

– пасажирське Свідоцтво (для суден, що перевозять понад 12 пасажирів);

– Свідоцтво пожежної охорони;

– санітарне Свідоцтво;

– інші документи відповідно до вимог.

13.2.3 Перевезення пасажирів маломірними суднами здійснюється згідно з «Правилами користування маломірними суднами на водних об’єктах Херсонської області».

13.2.4 Капітани суден несуть повну відповідальність за безпечну посадку та висадку пасажирів, а також за перевантаження судна.

 

  1. Водолазні та небезпечні роботи в порту та біля причалів морських підприємств

14.1 Водолазні та небезпечні роботи в Порту та біля причалів морських підприємств можуть виконуватися тільки з дозволу адміністрації Порту або адміністрації морського підприємства (з відповідальності) та погодження з капітаном порту.

14.2 Судно, зайняте водолазними або небезпечними роботами, повинно виставляти:

– вогні та знаки згідно з МПЗЗС-72;

– якщо розміри судна, зайнятого водолазними роботами, практично не дозволяють виставляти знаки, приписані вище, то повинен виставлятися знак «А» (Альфа) за Міжнародним Зводом сигналів. Повинні бути вжиті всі заходи для забезпечення кругової видимості цього сигналу.

14.3 Всі судна, катери та шлюпки під час проходження місця проведення водолазних або небезпечних робіт повинні заздалегідь знизити швидкість та обійти місце робіт на відстані не ближче ніж за 100 метрів.

Віддача якорів дозволяється не ближче ніж за 200 метрів від місця проведення водолазних робіт.

14.4 Заборонено підходити суднам до місця проведення водолазних робіт та їх швартування до водолазного судна, біля борту якого ведуться водолазні роботи.

14.5 У разі переставлення суден у Порту та морських підприємствах у районі водолазних робіт, черговий диспетчер Порту або черговий диспетчер морського підприємства повинен заздалегідь, але не пізніше ніж за 1 годину, попередити про це водолазне судно.

 

 

 

 

  1. Зберігання гідротехнічних споруд та засобів навігаційного обладнання

15.1 З метою збереження гідротехнічних споруд та засобів навігаційного обладнання необхідно дотримуватися вимог безпеки судноплавства та інших нормативних документів.

15.2 Гідротехнічні споруди (причальні та інші) Порту та морських підприємств повинні завжди підтримуватися в налагодженому стані та використовуватися згідно з «Правилами технічної експлуатації цих споруд».

15.3 Перед підходом судна до причалу всі виступаючі за борт предмети повинні бути прибрані та закріплені в такому положенні, щоб вони не пошкодили причал та пристрій, що на ньому знаходиться.

15.4 Під час швартування до причалу на судні необхідно вжити заходів, які б виключали можливість дотикання корпусу судна до конструкції причалу, не захищеної відбійними пристроями.

15.5 Забороняється при швартовних операціях робота машинами суднам з великою осадкою (понад 4,5 м) біля причалів.

15.6 У випадку пошкодження судном причалу та інших гідротехнічних споруд, має бути складений акт за участі представників технічного відділу Порту, ЄІДПН, капітана судна та агента.

 

  1. Плавання маломірних суден

16.1 Плавання маломірних суден здійснюється згідно з «Правилами користування маломірними суднами на водних об’єктах Херсонської області».

16.2 Плавання маломірних суден в акваторії Порту здійснюється за вказаними маршрутами:

– маломірні судна, які відходять від верхнього кордону на акваторію Порту, можуть прямувати вздовж правого і лівого берегів до причалів, де розташоване ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів». Далі прямувати правим берегом заборонено, дозволено рухатися тільки вздовж лівого берега на відстані 50-100 метрів;

– від старого яхт-клубу вниз по р. Дніпро маломірні судна можуть прямувати вздовж лівого та правого берегів.

По вищезазначених маршрутах судна здійснюють плавання і у зворотному напрямку. Зазначені райони потребують підвищеної уваги та безпечної швидкості.

Заборонено наближатися до пляжу під час купального сезону на відстань ближче як 100 метрів;

– заборонено швартуватися до причалів у районі річкового, морського портів, морських підприємств та зон відпочинку;

– дозволено підходити для висадки та посадки пасажирів до причалу набережних у районі парку Слави та набережної в районі проспекту Ушакова;

– під час обгону моточовен, катер повинні рухатися таким чином, щоб не заважати руху шлюпки, яку обганяють, та намагатися обійти її з лівого борту;

– якщо моточовни (катери), які обганяють, під час руху створюють високу хвилю, то вони зобов’язані зменшити хід;

– усі маломірні судна, виходячи із-за повороту річки, протоки, великих суден, які стоять на якорі, коли простір не проглядається, повинні рухатися з безпечною швидкістю, щоб уникнути зіткнення із суднами, які виходять з прихованого повороту, і тільки тоді, коли судноводій буде упевнений, що за поворотом немає інших суден, можуть збільшувати хід та прямувати за призначенням.

16.3 Заборонено плавання маломірних суден по р. Кошовій від яхт-клубу до автодорожнього мосту.

16.4 Проведення будь-яких заходів у межах акваторії Порту та портових водах повинно бути узгоджене з капітаном Порту.

16.5 Про проведення масових спортивних заходів (змагань), таких як регати, гонки, далекі шлюпочні походи та ін., організації або водноспортивні станції зобов’язані повідомляти капітана Порту не пізніше ніж за 24 години. В цьому повідомленні повинно бути вказано:

– вид заходу (змагання);

– час та місце проведення заходу;

– кількість людей, що беруть участь у заходах спортивних суден;

– час початку та закінчення заходу;

– відповідальні особи за проведення заходу.

16.6 Всю відповідальність за організацію переправлення маломірними суднами, справність цих суден, їх укомплектованість необхідним постачанням і судноводійним складом несе начальник водноспортивної станції відповідно.

 

  1. Порядок користування радіотехнічними засобами
    в порту та морських підприємствах

17.1 При плаванні по підхідному каналу всі судна повинні нести приймальну вахту на 71-му та 16-му каналах УКХ радіостанції. При виході на акваторію Порту (закінчення 2-го створу) всім суднам необхідно відкрити радіовахту на 16-му каналі УКХ, повідомивши про перехід на 16-й канал ПРДС «Широка Балка».

17.2 На суднах, що стоять на якорі на рейді або ошвартованих біля причалів Порту та морських підприємств, повинна нестися цілодобова вахта на 16-му каналі УКХ радіостанції.

17.3 У межах вод ДП «Херсонський морський торговельний порт» працюють такі УКХ радіостанції:

№ п/п

Назва абонента

Позивний Канали Час роботи Телефони
виклику робочий
1. ЄІДПН Херсон радіо-5 16 14 Цілодобово 12-04

481-204

2. Диспетчерська порту Херсон радіо-2 9 9 Цілодобово 26-47-52

13-08,

481-308

3.Радіостанція порту  

Херсон радіо-1

 

16

 

7, 27

 

Цілодобово

14-19

481-419

4. СМБП Берег 16 14 Цілодобово 48-11-72

48-11-02

5. Начальник кар’єру Рибальче  

Брандвахта-28

 

9

 

9

 

Цілодобово

 

44-35-60

 

Морські підприємства мають місцеві канали річкового радіозв’язку.

 

  1. Санітарний і карантинний режими в порту
    та морських підприємствах, охорона довкілля від забруднення

18.1 Санітарний та карантинний режими у порту та морських підприємствах

18.1 Медико-санітарні правила направлено на попередження занесення та поширення на території Порту та морських підприємств інфекційних захворювань, таких як холера, чума, жовта лихоманка (карантинні інфекції), контагіозних, вірусних та інших захворюваннь, а також на локалізацію та ліквідацію цих інфекцій у порту та морських підприємствах.

18.1.2 Санітарно-карантинний огляд суден, що приходять та відходять, здійснюється цілодобово. Капітани іноземних суден та суден України повинні за 6 годин до прибуття у Порт та морських підприємств повідомити агента про епідеміологічну ситуацію на судні. Агент повідомляє в ці ж строки санітарно-карантинний відділ про епідеміологічну ситуацію на судні.

18.1.3 Кожне судно, що прибуло з-за кордону, підіймає жовтий прапор (карантинний) «Q» (Quebec) за МЗС (Міжнародний Звід сигналів), а вночі прапор змінює на один жовтий вогонь на щоглі, який можна побачити з усіх напрямів.

18.1.4 Якщо на судні є випадок захворювання карантинною хворобою, воно повинно підняти прапор або вогні в нічний час згідно з МЗС.

18.1.5 Санітарно-карантинний відділ, до проведення інших видів контролю, здійснює на судні протиепідеміологічні заходи, а потім надає дозвіл на право вільних зносин з Портом та морськими підприємствами.

18.1.6 До закінчення санітарно-карантинного огляду заборонено всім заходити сходити на/з судна до спуску карантинного прапора.

18.1.7 Члени екіпажів – громадяни України – повинні мати дійсне медичне свідоцтво моряка, яке підтверджує його придатність за станом здоров’я для роботи на суднах.

18.1.8 Капітани всіх суден повинні заздалегідь повідомляти санітарно-карантинний відділ про відхід судна для оформлення відходу у майбутній рейс.

18.1.9 Всі судна, що стоять біля причалу, повинні мати на швартових тросах, кабелях, що з’єднують судно з пірсом, захисні щити від щурів.

18.1.10 Судна, що стоять біля причалів, повинні в нічний час прибрати зайві сходні (трапи). Всі двері на судні, які повернені до берега, повинні бути щільно зачинені.

18.1.11 Після припинення вантажних операцій судна повинні прибрати вантажні сітки, які є сполучною ланкою між судном та берегом, через які можуть проникати щури на берег з судна та навпаки.

18.1.12 Капітанам іноземних суден та суден України заборонено скидати усі види баласту в порту Херсон.

18.1.13 Адміністрація порту або адміністрація морського підприємства зобов’язана повідомити агентуючі організації та інші служби, пов’язані з Портом або морськими підприємствами, про заборону всім суднам (іноземним та суднам України) заходити в Порт та морські підприємства з відкритою стічно-фановою системою.

18.1.14 Для проведення санітарно-карантинного огляду суден, що прибувають з-за кордону, а також для проведення санітарно-протиепідеміологічних заходів, агент судна надає заявку санітарно-карантинному відділу.

18.1.15 Адміністрація Порту виділяє санітарний причал у затоні № 1 для проведення протиепідеміологічних заходів у випадку виявлення чуми, холери, жовтої лихоманки на суднах і забезпечує їх освітленням, засобами зв’язку (телефон, радіо), водопостачанням.

Обґрунтування: «Правила санітарної охорони території України», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1999 р. № 696.

18.1.16 Адміністрація порту та морських підприємств заздалегідь інформує портову СЕС про судна з санітарно-небезпечними вантажами (шкіра, шерсть та ін.), з фумігованими, а також отруйними вантажами для вирішення питань з їх переробки та вжиття санітарних заходів.

Для відвантаження фумігованих вантажів або проведення фумігації, адміністрація порту та морських підприємств і судна повинні отримати дозвіл портової СЕС. Після закінчення фумігації судна повинні покинути порт не пізніше як протягом 2-х годин після закінчення роботи.

18.1.17 Дегазація фумігованого вантажу повинна проводитися до заходу судна у порт та морські підприємства, про що капітан повинен повідомити адміністрацію порту, агентуючу організацію та СКВ.

18.1.18 Адміністрації порту та морських підприємств повинні забезпечити утримання в належному санітарному стані території порту та приймання з суден стічних, господарсько-побутових, лляльних вод, сміття, а також їх утилізацію.

18.1.19 Всі вантажі, у т.ч. і харчові, що надходять до порту та морських підприємств, підлягають санітарно-гігієнічній експертизі спеціалістами санепідемслужби для отримання дозволу на ввезення та відвантаження.

18.1.20 Адміністрація порту повинна забезпечити наявність у порту доброякісної питної води для бункерування (постачання) її на судна, а також захист її від забруднення.

18.1.21 Нагляд за виконанням санітарних правил: «Правил з санітарної охорони території України» № 696 від 24 квітня 1999 р., «Державних правил для морських суден України», затверджених 20 грудня 2000 р., № 57, «Державних правил для річкових суден», затверджених 01 грудня 1999 р., № 48, здійснюється спеціалістами портової санепідемстанції. Порушення названих правил тягне за собою адміністративну відповідальність згідно з санітарним законодавством і Кодексом про адміністративні правопорушення.

 

18.2 Охорона довкілля від забруднення в Порту,
акваторії Порту та біля причалів морських підприємств

18.2.1 Всі судна, що заходять у акваторію Порту повинні бути обладнані і мати суднову документацію відповідно до вимог Міжнародної конвенції МАРПОЛ 73/78 і національного природоохоронного законодавства.

Всі судна, організації та особи, що знаходяться на акваторії та території Порту, зобов’язані виконувати вимоги законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.

Будівництво, експлуатація об’єктів та проведення робіт, що можуть негативно вплинути на навколишнє середовище, дозволяються при наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи.

18.2.2 Усім суднам, іншим плавучим засобам у період їх знаходження в акваторії Порту ЗАБОРОНЕНО:

– забруднювати атмосферу шляхом викидання шкідливих речовин, концентрація яких перевищує гранично-допустимі норми.

– самостійно вивозити і звалювати сміття, всі види виробничих та побутових відходів на територію порту, використовувати судновий інсинератор для спалювання відходів;

– використовувати для очищення акваторій диспергатори;

– заходити з відкритою стічно-фановою системою;

– скидати у воду речовини, шкідливі для здоров’я людей і живих ресурсів водного середовища, зокрема:

– нафту, нафтопродукти, нафтозалишки, суміші, що містять нафту у будь-яких концентраціях, у тому числі очищені на судновому обладнанні;

– залишки будь-яких вантажів, сепараційні матеріали, що використовувались при перевезенні або наватажувально-розвантажувальних роботах;

– господарсько-побутові і стічні води, а також ті, які пройшли обробку в очисних установках;

– будь-які інші стоки, якщо при цьому змінюються колір, запах, прозорість води, або їх скидання призводить до появи видимих плавучих часток;

– сміття або відходи;

– будь-який баласт без дозволу Державної екологічної інспекції та органів Держсанепідемнагляду, які приймають рішення щодо відповідності якості вод нормам гранично-допустимих концентрацій речовин на підставі результатів аналізу води.

18.2.3 Для запобігання забрудненню акваторії порту адміністрація судна ЗОБОВ’ЯЗАНА:

До входу в територіальні води:

– закрити клапани та інші пристрої, через які можливе скидання забруднюючих речовин та вод, що їх містять;

– перевести стічну, осушувальну систему і систему господарсько-побутових вод у режим накопичення (у спеціальних ємностях);

– усі операції зі шкідливими речовинами, а також дії по запобіганню забрудненню реєструвати в суднових документах (журнал нафтових операцій, журнал операцій зі сміттям, судновий журнал).

При поставленні та під час стоянки судна в Порту:

– для проведення опломбування усіх запірних пристроїв судна разом з інспектором ЄІДПН визначити перелік запірних пристроїв, що підлягають опломбуванню. Пломбування здійснює інспектор ЄІДПН.
Після опломбування пристроїв інспектор ЄІДПН складає акт про опломбування суднових запірних пристроїв встановленої форми із записом у судновому журналі.

Відповідальними особами при здійсненні опломбування є капітан Порту (організація пломбування у порту), інспектор ЄІДПН (здійснення якісного пломбування) та капітан судна (відповідальність за пошкодження та/або зривання пломби).

18.2.4 Води, що містять нафту, стічні, господарсько-побутові води, нафтозалишки, сміття, харчові відходи тощо слід здавати на судно-збирач або на берегові приймальні пункти. Їх збір та вивезення здійснюється за заявками капітанів суден.

18.2.5 Заборонено здійснювати суднові та ремонтні роботи (фарбування надводного борту, миття палуб, трюмів тощо), які можуть спричинити викид в акваторію шкідливих речовин. Рішення щодо проведення таких робіт, як виняток, може бути прийняте представником ЄІДПН та Державною екологічною інспекцією, за умови обов’язкового дотримання заходів з попередження забруднення навколишнього середовища.

18.2.6 Під час проведення перевантажувальних операцій з нафтопродуктами обов’язково повинно бути виставлене бонове огородження навколо судна та отримано дозвіл у представника Державної екологічної інспекції з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря.

18.2.7 У разі скидання за борт будь-якої шкідливої речовини, а також у разі виникнення загрози скиданню, адміністрація судна зобов’язана у найшвидший спосіб (по радіо, телефону, нарочним) повідомити про це ЄІДПН (PORT CONTROL – VHF CHANNEL 16, 14), черговому диспетчеру порту (VHF CHANNEL 9), судновому агенту та вжити заходів для максимального зменшення або ліквідації скидання та його наслідків, а також повідомляти про всі помічені забруднення акваторії, вказавши точний час, місце виявлення, характер і напрямок руху.

18.2.8 У випадку аварійних розливів нафти судно, що попало в нафтове поле, не повинно починати рух без спеціального дозволу керівника робіт з ліквідації забруднення.

18.2.9 Заборонено суднам і всім плавзасобам перетинати забруднену акваторію, якщо це не пов’язано з безпекою мореплавства. При проходженні поблизу району, де відбувається прибирання нафти, необхідно знизити хід до мінімального.

18.2.10 Особи, винні у порушенні та невиконанні вимог нормативних природоохоронних актів, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством України та відшкодовують усі затрати порту на ліквідацію забруднення і його наслідків, на оренду обладнання, плавзасобів та роботу персоналу інших підприємств, залучених до ліквідації наслідків забруднення.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

  1. Митний контроль у порту
    та на причалах морських підприємств
  2. Прихід судна з-за кордону

1.1 Для митного контролю та митного оформлення адміністрацією судна надаються митному наряду такі документи:

– Свідоцтво про право плавання під державним прапором;

– Свідоцтво про право власності на судно;

– генеральна декларація – 1 примірник;

– вантажна декларація – 2 примірники;

– суднова роль – 2 примірники;

– список пасажирів – 2 примірники;

– загальна митна декларація – 2 примірники;

– митні декларації (українських членів екіпажу судна);

– список суднових запасів – 2 примірники;

– довідка капітана судна про наявність на борту наркотичних засобів, зброї та боєприпасів – 2 примірники;

– довідка про наявність у судновій касі валюти – 2 примірники;

– зобов’язання капітана українського судна про залишення на судні споживчих запасів, які було закуплено за кордоном – 2 примірники;

– вантажні документи – не більше ніж 5 примірників кожного.

У разі потреби надаються документи, передбачені законодавством України (наказ Державної митної служби України від 17.09.04 р. № 678).

1.2 Усі надані документи мають бути засвідчені судновою печаткою та підписом капітана судна, за винятком митних декларацій українських членів екіпажу.

1.3 Після закінчення митного контролю та митного оформлення судна, у справах адміністрації судна залишаються з відмітками митниці:

– декларація про вантаж;

– декларація про особисті речі членів екіпажу судна;

– перелік суднових запасів;

– перелік продовольства;

– вантажні документи.

 

  1. Вихід судна за кордон

2.1 Для митного контролю та митного оформлення адміністрацією судна подаються митному наряду такі документи:

– Свідоцтво про право плавання під державним прапором;

– Свідоцтво про право власності на судно;

– вантажна декларація – 2 примірники;

– суднова роль – 2 примірники;

– список пасажирів – 2 примірники;

– список суднових запасів – 2 примірники;

– довідка капітана судна про наявність на борту наркотичних засобів, зброї та боєприпасів – 2 примірники;

– довідка про наявність у судновій касі валюти – 2 примірники;

– загальна митна декларація – 2 примірники;

– митні декларації (українських членів екіпажу судна);

– вантажні документи – не більше ніж 5 примірників кожного.

У разі потреби надаються інші документи, передбачені законодавством України.

Усі надані документи мають бути засвідчені судновою печаткою та підписом капітана судна, за винятком митних декларацій українських членів екіпажу.

2.2 Після закінчення митного оформлення судна у справах адміністрації судна залишаються з відмітками митниці:

– вантажна декларація;

– загальна митна декларація членів екіпажу – іноземних моряків або митні декларації українських моряків;

– перелік суднових запасів;

– вантажні документи.

 

  1. Прибуття та вихід судна в каботаж

3.1 Порядок митного контролю та митного оформлення суден каботажного плавання.

3.1.1 Українські, а також іноземні судна, за умови одержання дозволу Міністерства транспорту та зв’язку України на каботажне плавання, перебувають під митним контролем протягом усього часу каботажу. Митне оформлення таких суден здійснюється документально після повернення з рейсу на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що судно під час рейсу не заходило в порти інших держав і не причалювало до суден закордонного плавання, а при виході в рейс – на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що цим рейсом не передбачається заходження до портів інших держав та причалювання до суден закордонного плавання.

Митний контроль та митне оформлення суден каботажного плавання, які при здійсненні каботажу заходили до іноземних портів або підходили до суден закордонного плавання, здійснюються на загальних підставах.

3.1.2 Для митного оформлення судна каботажного плавання адміністрацією судна надаються такі документи:

– декларація про вантаж;

– суднова роль;

– перелік пасажирів;

– перелік споживчих запасів;

– вантажні документи;

– копія документа, що підтверджує національну приналежність судна;

– копія документа, що підтверджує право власності на судно.

У разі потреби надаються інші документи, передбачені законодавством України.

Усі надані документи мають бути засвідченні судновою печаткою та підписом капітана судна.

3.1.3 Інспектор, відповідальний за здійснення митного оформлення документів, при виході судна в каботажне плавання виконує такі дії:

– звіряє відомості, заявлені у декларації про вантаж, з наявними відомостями про вантажні операції,
що є в митному органі. За відсутності зауважень робить на судновій ролі запис: «Відхід судна дозволено», на декларації про вантаж робить запис для митного органу призначення такого змісту: «Судну дозволено відхід у порт (назва порту). Капітану вручено:

  1. Декларацію про вантаж.
  2. Суднову роль.
  3. Інші документи (у разі потреби, зазначає кількість аркушів вручених документів і відомості про наявність та кількість товарів, що перебувають під митним контролем на борту судна, накладене митне забезпечення й засвідчує зроблені записи особистою номерною печаткою)».

Під цим записом на декларації про вантаж представник капітана судна власноруч робить запис: «Документи отримав», ставить свої підпис та прізвище.

3.1.4 Один примірник оформленої декларації про вантаж залишається у справі митного органу відправлення і є підставою для зняття суднової справи з контролю. Примірник оформленої декларації про вантаж надається представнику адміністрації судна або морському агенту для надання митному органу призначення. Після прибуття судна каботажного плавання в порт призначення капітан судна або його уповноважений представник зобов’язаний пред’явити митному органу призначення вручені митним органом відправлення документи для митного контролю та оформлення. Інспектор митного органу призначення робить запис у декларації про вантаж про прибуття судна (наприклад, «прибуття до порту (назва порту)» і засвідчує його особистою номерною печаткою.

3.1.5 Товари, що перебувають під митним контролем на борту судна, в інші українські порти направляються з оформленням ДКД.

 

  1. Порядок митного контролю плавзасобів,
    які причалюють до суден, що знаходяться під митним контролем

4.1 Плавучі засоби лоцманської служби порту та морських підприємств, які забезпечують проведення суден закордонного плавання до місця здійснення митного контролю та митного оформлення, на вимогу митниці підлягають митному контролю.

4.2 Місця швартування плавзасобів лоцманської служби порту узгоджуються з митницею.

4.3 Плавучі засоби інших служб порту, які забезпечують бункерування суден, постачання споживчих запасів, перевезення членів екіпажу тощо здійснюють ці операції з дотриманням митного законодавства в частині недопущення причалювання до суден, що перебувають під митним контролем, інших суден та інших плавучих засобів без дозволу митниці.

4.4 Морський агент або адміністрація порту зобов’язані організувати завчасне (не пізніше ніж за одну годину) інформування митниці про планові переміщення таких плавзасобів та на вимогу митниці подати їх для митного контролю.

4.5 Особи, що перебувають на борту таких плавучих засобів, на вимогу митниці повинні задекларувати товари та інші предмети в установленому порядку.

Примітка.     Митний контроль та митне оформлення суден, що прибувають з-за кордону (відпливають за кордон), провадяться біля причалів порту. Митний контроль та митне оформлення суден на рейді здійснюються за погодженням з прикордонниками.

 

ВИМОГИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В ПОРТУ ТА НА ПРИЧАЛАХ МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ВИКОНУЮТЬСЯ ЗГІДНО З ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

 

 

Додаток 2

  1. Прикордонний режим у порту
    та на причалах морських підприємств

20.1 Іноземні судна, що прямують в українські порти, зустрічаються українськими лоцманами в територіальних водах (територіальному морі) і внутрішніх водах України в установлених та узгоджених з КПП ПВ «Херсон» місцях і проводяться ними в порт.

20.2 Місця стоянок іноземних та українських невійськових суден закордонного плавання в порту, на причалах морських підприємств і на рейдах на час здійснення прикордонного контролю, посадки і висадки пасажирів, а також навантаження і розвантаження вантажів визначаються КПП ПВ «Херсон» спільно з адміністрацією Порту і керівниками морських підприємств та ЄІДПН.

20.3 Іноземним невійськовим суднам заборонено без дозволу адміністрації порту або адміністрації морських підприємств (з відповідальності), згоди КПП ПВ «Херсон», ЄІДПН змінювати місце стоянки в порту, на причалах морського підприємства і на рейді, а також здійснювати посадку та висадку людей, навантаження і розвантаження вантажів, за винятком випадків аварій та стихійного лиха.

20.4 Без дозволу КПП ПВ «Херсон» також заборонено підходити буксирам, кранам, катерам та іншим плавучим засобам до іноземних суден під час їх стоянки в порту та на причалах морських підприємств і на акваторії Порту.

 

ВИМОГИ ПРИКОРДОННОГО РЕЖИМУ В ПОРТУ ТА НА ПРИЧАЛАХ МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ВИКОНУЮТЬСЯ ЗГІДНО З ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

 

Додаток 3

  1. Перелік абонентів телефонної мережі в порту
   

 

Перелік абонентів телефонної мережі морських підприємств забезпечується агентуючими компаніями суден.

 

 

Додаток 4

  1. Забезпечення безпеки в порту,
    охорона порту, майна і рух транспорту на території порту

22.1 Територія Порту є режимним об’єктом та перепускним пунктом через Державний кордон України. Охорона об’єктів здійснюється особовим складом загону ВОХОР у відповідності до «Положеннь про режим, перепускну систему, охорону власності у ДП «Херсонський морський торговельний порт»». Безпека порту забезпечується у відповідності до вимог Кодексу ОСПС.

22.2 Контрольно-перепускні пункти (КПП) та порядок їх роботи:

– КПП № 1 – з вулиці К.Маркса. Дозволено: цілодобовий прохід співробітників порту, відвідувачів, членів екіпажу українських та іноземних суден і членів їх родин, проїзд автотранспорту, ввіз і вивіз вантажів і матеріальних цінностей – за наявності відповідних документів. На КПП № 1 знаходиться бюро перепусток – режим роботи – цілодобово.

– КПП № 2 – залізничні ворота з боку Одеської площі. Дозволено: цілодобовий проїзд залізничного транспорту, прохід осіб, що працюють на залізниці (перепустка з кодом 2П) і співробітників спецслужб за службовими посвідченнями.

– КПП № 3 – з боку Одеської площі. Дозволено: цілодобовий прохід людей, членів екіпажів українських суден та їх родин. Автотранспортні ворота вважаються запасними і використовуються як пожежний проїзд.

– КПП № 4 – залізничні та автотранспортні ворота з боку проспекту Ушакова. Дозволено: цілодобовий проїзд залізничного потягу, автомобільного транспорту для ввезення та вивезення вантажів і матеріальних цінностей, прохід співробітників порту та членів екіпажів українських суден.

– КПП № 5 – автотранспортні ворота з боку пров. Портовий. Дозволено: цілодобовий проїзд автотранспорту з вантажем ХЗТК, прохід осіб, які здійснюють вантажні операції ХЗТК.

– КПП № 11 – автотранспортні ворота з боку пров. Спартаківський; проїзд на територію гаража БАВТ. Дозволено: проїзд автотранспорту БАВТу та прохід співробітників БАВТу з 7.00 до 17.30. З 17.30 до 7.00 – проїзд чергового транспорту БАВТу.

22.3 Режимна територія порту має цілісну охоронну огорожу. Уздовж охоронної огорожі, з внутрішньої сторони, обладнано охоронну зону завширшки 2 метри. Перебування людей, будівництво, складування на охоронній зоні забороняються.

22.4 Схоронність вантажів, які знаходяться на складах порту та прийняті портом на відповідальне зберігання, повинна забезпечуватися складськими робітниками.

22.5 Приміщення, які безпосередньо здаються під охорону загону ВОХОР, обладнані охоронною сигналізацією, закриті та опломбовані.

22.6 Проносити на територію порту спиртні напої забороняється. Особи, що знаходяться в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння на територію Порту не допускаються.

22.7 В’їзд на територію Порту особистого транспорту заборонено.

22.8 На території порту ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

– рибалити з причалів і з плавзасобів;

– стрибати у воду з причалів, плавзасобів та інших гідротехнічних споруд;

– ходити по кризі та виїжджати на кригу транспортними засобами;

– здійснювати фото-, кінозйомку, робити замальовки без дозволу адміністрації Порту.

Під охороною також знаходяться території затону №1 – КПП № 15, затону № 2 – КПП № 10, водної станції – КПП № 13, РБД порту – КПП № 11 та будівля управління служби.

 

ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕПУСКНОГО РЕЖИМУ ТА ОХОРОНИ МАЙНА І ВАНТАЖІВ НА МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ ВНУТРІШНІМИ НАКАЗАМИ МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ.

 

 

Додаток 5

  1. Протипожежний режим у порту

23.1 Загальні положення

23.1.1 Пожежна безпека в Порту, на суднах, плавкранах, що знаходяться в Порту, забезпечується шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих матеріальних втрат та зменшення негативних екологічних наслідків у випадку їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

23.1.2 Усі вимоги чинних норм, правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки є обов’язковими для організацій, членів екіпажів суден (плавкранів), а також юридичних і фізичних осіб, що знаходяться на території (акваторії) Порту, які у свою чергу несуть відповідальність за забезпечення пожежної безпеки.

Посадові та фізичні особи, винні у порушенні чинних норм і правил пожежної безпеки несуть адміністративну, кримінальну або іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.

23.1.3 Контроль за дотриманням норм і правил пожежної безпеки на берегових об’єктах, на суднах і плавкранах, що стоять в акваторії Порту, а також за виконанням чинної Постанови покладається на відомчу пожежну охорону (ВПО) порту.

23.1.4 Паління на території порту і в будівлях, за винятком спеціально відведених місць, заборонено. Такі місця обладнуються урнами і знаками «Місце для паління».

23.1.5 При виявленні пожежі в Порту або на судні, що стоїть у Порту, кожен громадянин, який перебуває на території Порту або на судні, зобов’язаний негайно повідомити про це пожежну охорону Порту за телефоном 12-01 або диспетчера Порту за телефоном 13-08, вказавши при цьому місце пожежі та своє прізвище.

 

23.2 Вимоги щодо пожежної безпеки території, будівель, приміщень, споруд

23.2.1 Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, площадками для зберігання матеріалів, обладнання повинні відповідати вимогам чинних норм і правил. Їх не дозволяється заставляти, використовувати для складування матеріалів і стоянок транспорту. Все сміття та відходи необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені місця.

23.2.2 Проїзди та проходи до надвірних стаціонарних пожежних драбин, будівель і споруд, первинних засобів пожежогасіння, пожежних гідрантів і пірсів повинні бути завжди вільними, триматися в належному стані у будь-яку пору року.

23.2.3 Про закриття ділянок шляхів або проїздів для ремонту (або через інші причини) необхідно негайно повідомляти відомчу пожежну охорону. На період закриття шляхів у відповідних місцях мають бути встановлені покажчики об’їзного шляху або обладнані переїзди через ділянки, що ремонтуються.

Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

23.2.4 На території Порту на видних місцях повинна бути інформація про порядок виклику пожежної охорони та знаки, що вказують місця розташування первинних засобів пожежогасіння.

23.2.5 Стоянка транспорту повинна розміщуватися не ближче як за 10 метрів від будівель та споруд, в’їзних воріт на територію Порту і не ближче як за 5 метрів від пожежних гідрантів та пожежних пірсів.

Зупинка та стоянка транспортних засобів напроти виїзних воріт пожежного депо ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

23.2.6 Усі вантажі, що надходять до Порту, повинні розміщуватися (складуватися) згідно з чинними нормами і правилами, у т.ч. й Правилами морського перевезення небезпечних вантажів (МПНВ). Місця навантажування та відвантажування небезпечних вантажів у порту визначаються адміністрацією порту за узгодженням з ВПО.

23.2.7 На вхідних дверях (воротах) будівель, приміщень виробничого, складського призначення, лабораторій необхідно вивішувати або наносити знаки категорій вибухо-пожежної і пожежної небезпечності за ОНТП 24-86 і клас зон за правилами пристрою електроустановок (ППЕ).

23.2.8 У складах, де зберігаються вибухопожежонебезпечні і пожежонебезпечні речовини і матеріали (лаки, фарби, розчинники, піротехнічні вироби тощо), балони з газом, на зовнішньому боці дверей (воріт) має бути вивішено інформаційну картку, що характеризує пожежну небезпечність матеріалів, що зберігаються, їх кількість і заходи, яких треба вжити для гасіння пожежі.

У складських будівлях та приміщеннях різноманітні речовини та матеріали повинні зберігатися з урахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей, можливості поєднання та ознак однорідності речовин, якими можливе гасіння.

23.2.9 Вимоги щодо пожежної безпеки під час проведення електрогазозварювальних та інших робіт, пов’язаних з використанням відкритого вогню, на об’єктах та суднах Порту визначено чинними в порту інструкціями.

 

23.3 Пожежна безпека на суднах і плавкранах,
що знаходяться біля причалів Порту та причалів морських підприємств

23.3.1 Наявність та розміщення протипожежних засобів на суднах і плавкранах, що знаходяться в Порту, повинні відповідати правилам Регістру судноплавства, нормам забезпечення інвентарним майном, інструментом, НБЖС, МПНВ, СОЛАС та іншим.

На судні, що стоїть у Порту і знаходиться в експлуатаційному стані, всі протипожежні та рятувальні засоби необхідно утримувати у повній готовності.

23.3.2 Капітан судна не пізніше ніж за 24 години до початку завантаження (відвантаження) вантажу повинен дати особисто, або через агентуючу фірму, заявку до ВПО на протипожежне обстеження судна та отримати (продовжити строк дії) «Свідоцтво пожежної охорони» на вихід у рейс. Капітан судна зобов’язаний своєчасно виконати всі вимоги ВПО, вказані в пожежно-контрольному формулярі після перевірки протипожежного стану судна. Капітану судна, на якому не виконано усі протипожежні заходи, «Свідоцтво пожежної охорони» не видається.

23.3.3 Під час огляду трюмів, завантажених вибухопожежонебезпечними та пожежонебезпечними вантажами, ємностей з ЛЗР і ГР, а також порожніх трюмів і ємностей з-під такого виду вантажів та рідин, дозволяється користуватися переносними світильниками тільки у вибухо-безпечному виконанні.

23.3.4 Паління на борту судна дозволяється тільки в спеціально відведених судновою адміністрацією місцях, де повинні бути встановлені урни з водою для сірників та недопалків. Такі місця позначаються написом «Місце для паління» або знаком за ОСТ 31.011-74.

23.3.5 Катери, баржі, плавучі крани, судна, що ремонтуються, та інші плавзасоби, які перебувають на відстої, можуть розпалювати вогонь на камбузах і в камельках тільки з письмового дозволу представника пожежної охорони порту. Дозволяється розпалювати вогонь не ближче ніж за 100 метрів від стоянки суден, що виконують вантажні операції з вибухопожежонебезпечними і пожежонебезпечними вантажами.

23.3.6 Піротехнічні сигнальні засоби повинні зберігатися в металевих, закритих на замок шафах та ящиках, розміщених на відкритому містку та обладнаних спеціальними стелажами, що виключають тертя цих засобів один об одного чи об стінки шафи або ящика. Використання сигнальних ракет дозволяється тільки для подавання сигналів лиха.

23.3.7 До початку навантаження вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних вантажів капітан судна особисто або через агентуючу фірму повинен подати заявку до ВПО на забезпечення чергування пожежного автомобіля в місцях проведення робіт. Оплата за чергування здійснюється за рахунок судновласника, за встановленим порядком.

23.3.8 Бункерування суден, плавкранів та інших плавзасобів рідким паливом у Порту має виконуватися біля причалу. Допускається бункерування транспортних засобів у період вантажних операцій з вантажами, які не належать до вибухопожежонебезпечних або пожежонебезпечних, спеціально обладнаних судном-бункерувальником. У цьому випадку бункерувальне судно, та те, що бункерується, не повинні мати на зовнішніх палубах відкритого вогню, а вихлопні та димові труби мають бути обладнані засобами іскрогасіння.

23.3.9 Зливання рідкого палива в судно-бункерувальник «Механік Воробьев» із залізничних цистерн та автозаправників, а також бункерування плавкранів повинні здійснюватися у відповідності до наказів та інструкцій.

23.3.10 Гасіння пожеж на суднах повинно здійснюватися в порядку, визначеному відповідною Інструкцією про взаємодію ВПО порту з Державною пожежною безпекою МНС.

23.3.11 У випадку виникнення пожежі на судні або на берегових об’єктах, на суднах, які стоять поряд, оголошується загальносуднова тривога, налаштовуються до негайного використання протипожежні та рятувальні засоби, а також головний двигун на випадок виходу для надання допомоги, зміни місця стоянки або відбуксирування в безпечне місце інших суден, що не мають ходу.

23.3.12 У випадку виникнення пожежі на об’єкті Порту або на судні, пожежні катери «Отважный» і «Бакай», рятувальні та буксирувальні судна приводяться в готовність до негайного використання, і в подальшому діють згідно з розпорядженням керівника гасіння пожежі.

23.3.13 Судно, з якого помітили пожежу на іншому судні або на території порту, повинно подати сигнал пожежної тривоги: часте биття в судновий дзвін або подавання частих коротких звукових сигналів (.…..) протягом однієї хвилини, негайно повідомити пожежну охорону та Єдину Інспекцію Державного портового нагляду, вжити посильні заходи та взяти участь у гасінні пожежі.

23.3.14 Гасінням пожежі на берегових об’єктах, евакуацією людей та матеріальних цінностей до прибуття підрозділів Державної пожежної безпеки МНС керує начальник (командир відділку) ВПО. За необхідності, керівник гасіння пожежі (КГП) залучає загальнооб’єктову добровільну пожежну дружину (ДПД), а також координує допомогу суден, що знаходяться поблизу місця пожежі.

23.3.15 Під час виникнення пожежі на судні її гасінням керує капітан або особа, що його заміщає.

23.3.16 Якщо пожежа виникла на судні, на якому екіпаж відсутній, то гасінням пожежі керує старший пожежний начальник, що прибув до аварійного судна.

 

ВИМОГИ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ПРОТИПОЖЕЖНОГО РЕЖИМУ НА МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬСЯ ВНУТРІШНІМИ НАКАЗАМИ МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ.

 

 

Додаток 6

  1. Відповідальність за порушення обов’язкових постанов
    ДП «Херсонський морський торговельний порт»

У відповідності до вимог Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» адміністрацією Порту (начальником Порту, його заступниками, капітаном Порту, начальником вантажного району порту) можуть накладатися адміністративні стягнення у вигляді:

– попередження;

– штрафу.

Начальником порту, його заступниками, начальником вантажного району може бути накладений штраф:

– у розмірі від 0,5 до 1-го неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – за перевезення ручної поклажі понад встановлені норми на морському і річковому транспорті (ч. 1 ст. 134);

– у розмірі від 3-ох до 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів (пошкодження пломб і запірних пристроїв контейнерів, трюмів та інших вантажних приміщень, плавучих засобів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх пакування, пакетів, огорож вантажних дворів, контейнерних пунктів (площадок), портів (пристаней) і складів, які використовуються для виконання операцій, пов’язаних з вантажними перевезеннями, а також перебування без відповідного дозволу на території вантажних дворів, контейнерних пунктів (площадок), вантажних районів (дільниць), портів (пристаней), шлюзів і зазначених вище складів (ч. 1 ст. 136).

Пошкодження рухомого складу, контейнерів, плавучих та інших транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів, а також перевізних пристроїв тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 3-ох до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 136).

Капітаном порту можуть накладатися адміністративні стягнення за:

– порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському або річковому транспорті: тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від 1-го до 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб – від 2-ох до 6-ти неоподатковуваних мінімумів громадян;

– порушення правил заходу суден у порт і виходу їх з порту, руху і стоянки суден у портових водах, а також правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки на судно, на маршруті прямування і під час висадки їх з суден. Це тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3-ох до 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від 4-ох до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 114);

– проведення без відповідного дозволу водолазних робіт у портових водах, а також недотримання правил подавання сигналів під час проведення робіт – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 4-ох до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 114);

– пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв’язку – тягне за собою накладення штрафу на громадян – у розмірі від 3-ох до 5-ти неоподатковуваних мінімумів, на посадових осіб – від 4-ох до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 114);

– пошкодження внутрішнього обладнання судна – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 1-го до 3-ох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 115);

– паління у невідповідних місцях на суднах – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 0,5 до 1-го неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або попередження (ч. 2 ст. 115);

– неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни у відомостях, що підлягають внесенню в установленому порядку до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, протягом двох тижнів з дня цих змін – тягне за собою накладення штрафу від 20-ти до 30-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 116-3);

– ухилення від обов’язкової реєстрації судна – тягне за собою накладення штрафу від 25-ти до 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 116-3).

Порушення встановлених на морському і річковому транспорті правил пожежної безпеки – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3-ох до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 120).

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням – тягне за собою накладення штрафу: на громадян – від 0,5 до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів; на посадових осіб – від 2-ох до 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 175).

Невиконання приписів і постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду – тягне за собою накладення штрафу: на громадян – від 0,5 до 7-ми неоподаткованих мінімумів доходів; на посадових осіб – від 2-ох до 10-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 1888).

Штрафи накладаються у випадках, коли порушення не тягне за собою службових (дисциплінарних) стягнень.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються згаданими вище посадовими особами порту, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та постанови про накладення штрафних санкцій в термін, визначений КУпАП, – не пізніше 2-ох місяців з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні – 2 місяця з дня його виявлення (ч. 1 ст. 38).

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами порту (ч. 1 ст. 254).

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами Міністерства транспорту та зв’язку України, протоколи мають право складати начальники морських портів, їх заступники, начальники вантажних районів, капітани портів, інспекторський склад ЄІДПН, робітники відомчої пожежної охорони та члени добровільної пожежної дружини (ст. 120, 175, 1888).

Протокол про адміністративне правопорушення є бланковим документом і має містити дату і місце його складання, посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, що склала цей протокол, відомості про особу, що вчинила правопорушення, стислий зміст цього правопорушення, заподіяну шкоду тощо. Протокол підписується особою, яка його склала, винуватцем правопорушення, свідками та іншими зацікавленими особами.

У разі відмови правопорушника підписати протокол, в ньому про це робиться запис і протокол підписується згаданими вище особами.

При складанні протоколу правопорушникові роз’яснюються його права та обов’язки, передбачені ст. 268, про що робиться відмітка в протоколі.

У разі прийняття рішення (начальником порту, його заступниками, начальником вантажного району, капітаном порту) про накладення на правопорушника штрафних санкцій, складається постанова за справою про адміністративне правопорушення, якою і передбачається накладення штрафу та його розмір у відповідності до статей КУпАП.

Посадовими особами ХМТП відкривається справа про адміністративне правопорушення, в якій повинні бути такі документи:

– протокол про адміністративне правопорушення;

– пояснення правопорушника про скоєне ним порушення;

– пояснення свідків, інших осіб, які були очевидцями цього правопорушення;

– довідка про матеріальні збитки (якщо вони настали);

– інші документи, що підтверджують скоєння порушення;

– довідки, висновки медичних установ (за необхідності).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в 15-денний строк з дня одержання посадовою особою, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення-штрафу оголошується негайно після розгляду справи. Копія постанови протягом 3-ох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під підпис.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через п’ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу. Штраф сплачується в установу Ощадного банку України.

У разі несплати порушником штрафу у строк або відмови від його сплати, постанова надсилається для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника, чи місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районному, районному у місті, міському судах: їх рішення є остаточним (п. 3 ст. 288).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі пропущення зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289).

Постанову по справі про адміністративні правопорушення може бути опротестовано прокурором (ст. 290).

Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в 10-денний строк з дня їх надходження (ст. 292).

Подання в установлений строк скарги призупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги (ст. 291).

Постанова про накладення штрафу, за якою штраф стягнено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову (ст. 310).

За правопорушення, що можуть призвести до виникнення аварій, пожеж, катастроф, загибелі людей, втрати матеріальних цінностей або інших тяжких наслідків може настати кримінальна відповідальність відповідно до статей Кримінального кодексу України.

Військовослужбовці, а також особи рядового та керівного складу органів МВС України, прикордонної служби, органів митного контролю за провину, за яку може бути накладено стягнення у вигляді штрафу в адміністративному порядку, несуть відповідальність у відповідності до дисциплінарних статутів.

 

ВИМОГИ КОДЕКСУ УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ПОРТУ ТА НА ПРИЧАЛАХ МОРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ВИКОНУЮТЬСЯ ЗГІДНО З ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ.

 

Додаток 7
(витяги)

  1. Правила плавання по підхідному каналу
  2. Порядок плавання суден

1.1 У районі дії цих Правил рух суден регулюється ПРРС «Широка Балка».

Зона дії ПРРС «Широка Балка» починається від меридіану 31°51,6′ E (буї № 9-10 ХМК), включає перше, друге і третє коліна ХМК, РШ до кар’єру Рибальче, підхідні канали до порту Херсон (паралель 46°36,0′ N – буї № 119-120 річки Дніпро), РШ-20 до паралелі 46°34,0′ N.

ПРРС «Широка Балка» здійснює радіолокаційний контроль на ділянці свого сектора від буїв № 9-10 ХМК до буя № 77 (третє коліно ХМК). На ділянці від буя № 77 і до паралелі 46°36,0′ N (буї № 119-120 річки Дніпро) контроль руху здійснюється за повідомленнями суден.

Установлено такі точки повідомлень суден:

– траверз буїв № 119-120 ХМК;

– траверз буїв № 101-102 ХМК під час руху у напрямку моря;

– траверз буїв № 99-100 ХМК під час руху з моря.

Зміст повідомлення: назва судна, позиція, швидкість.

По підхідному каналу рух суден, поставлення їх на якір, зняття з якоря, та інші маневрові дії виконуються тільки з дозволу ПРРС.

Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний заново, якщо судно протягом 30 хвилин не почало зазначені дії.

1.2 ПРРС зобов’язаний надати суднам інформацію, рекомендації та вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден.

1.3 ПРРС дає вказівки стосовно:

– черговості руху;

– маршруту та швидкості руху;

– місця якірної стоянки;

– заходів для попередження безпосередньої небезпеки судноплавства.

 

  1. Інформація та зв’язок

2.1 Кожне судно за 30 хвилин до входу в район дії цих Правил має налагодити радіозв’язок з ПРРС «Широка Балка» (позивні – «Широка Балка-Трафік-контроль» кан. 16/71).

2.2 Судно, що стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху має налагодити радіозв’язок з ПРРС, у зоні дії якого воно знаходиться.

2.3 При першому радіозв’язку з відповідним ПРРС судно повідомляє:

– тип і назву судна;

– порт призначення;

– час підходу до зони ПРРС, найменування морського агента судна;

– прапор судна та найменування судновласника;

– чисту і повну регістрові місткості;

– довжину, ширину і фактичну максимальну осадку;

– назву і кількість вантажу;

– обмеження в керуванні судном і несправності, що загрожують безпеці судноплавства.

Капітан судна несе відповідальність за достовірність переданої інформації.

2.4 Судно під час руху повинно нести постійну радіовахту на робочому каналі ПРРС, у зоні дії якого воно знаходиться, якщо йому не вказано іншого каналу.

Судно, що знаходиться на якорі, повинно нести постійну радіовахту на каналі 16 УКХ радіостанції.

2.5 Під час радіообміну між суднами і ПРРС робочими мовами є українська, російська та англійська з використанням Стандартного морського навігаційного словника-розмовника.

 

  1. Радіолокаційне обслуговування суден

3.1 ПРРС “Широка Балка” надає такі послуги СРРС:

  – інформаційні послуги, радіолокаційний контроль  за  рухом та  стоянкою  суден на  якорі, регулювання руху суден (вказані  послуги є обов’язковими для використання з боку всіх суден у зоні дії ПРРС); 

  – навігаційна допомога (радіолокаційне  проведення) –  надається  на запит капітана судна або самостійно ПРРС у разі погіршення видимості до однієї милі і менше.

3.2 Радіолокаційний  контроль    і   навігаційна    допомога   (радіолокаційне проведення) здійснюється у зоні радіолокаційного контролю ПРРС “Широка Балка” на ділянці  свого сектору від буїв №№  9-10 ХМК до буя № 77 (третє коліно ХМК).

3.3 ПРРС обслуговує судна в такій черговості:

– аварійні судна і судна, що ідуть на допомогу;

– кораблі і судна ВМС, Прикордонних військ України;

– пасажирські судна, що курсують за розкладом;

– лінійні судна і судна зі швидкопсувним вантажем;

– інші судна згідно з часом подання заявки.

3.4 ПРРС передають судну поточну навігаційну чи іншу інформацію, якщо у цьому є необхідність, а також на запит судна.

3.5 Порядок радіолокаційного проведення погоджується капітаном і лоцманом-оператором ПРРС до початку проведення судна.

3.6 Радіообмін ПРРС з суднами, а також поточна навігаційна обстановка документально фіксуються.

3.7 ПРРС несе відповідальність за свої вказівки та передану інформацію відповідно до чинного законодавства.

 

  1. Організація руху суден

4.1 По ХМК дозволяється плавання суден завдовжки до 200 м, завширки до 32,5 м. Можливість заходу в БДЛК і ХМК суден більших розмірів розглядається капітаном порту в кожному випадку окремо з урахуванням стану судна, гідрометеорологічних умов, буксирного забезпечення, визначення інших необхідних заходів для забезпечення безпеки судноплавства і погоджується з лоцманською службою ДП «Дельта-лоцман».

4.2 Плавання по ХМК великотоннажних суден, що мають довжину понад 187 м(до входу в річку Рвач) та понад 170 м при плаванні річкою Рвач, здійснюється з буксирним забезпеченням.

Потужність основного буксира супроводження має бути не меншою ніж 3000 кінських сил. У разі відсутності таких буксирів, з дозволу капітана порту для супроводження судна призначаються буксири більш потужні, які на час плавання судна перебувають у регіоні.

Заявка на буксири супроводження подається капітаном судна (уповноваженим судновим агентом) диспетчеру порту.

4.3 Плавання контейнеровозів дозволяється цілодобово без обмеження їх максимальної довжини і з осадкою, що не перевищує оголошену, за умови стійкої видимості не менше ніж 1 миля та при обов’язковому буксирному забезпеченні (див. підпункт 4.2).

4.4 Плавання великотоннажних суден (крім контейнеровозів) по ХМК, що мають довжину понад 187 м, у темну пору доби забороняється.

4.5 Плавання танкерів з нафтопродуктами або з недегазованими танками, суден з вибухонебезпечним вантажем, газовозів у темну пору доби забороняється.

4.6 Плавання суден у темну пору доби (крім зазначених у підпунктах 4.4, 4.5) з осадкою по ХМК – понад 6,5 м дозволяється за умови стійкої видимості не менше ніж 1 миля та з обов’язковим буксирним забезпеченням.

4.7 Плавання інших суден по ХМК, за винятком суден, визначених підпунктами 4.4, 4.5 цих Правил, та суден на підводних крилах, здійснюється цілодобово. У разі наявності криги рух суден з осадкою понад 4,0 м у темну пору доби дозволяється тільки за умови стійкої видимості створних вогнів.

4.8 Усі спортивні судна, катери, моторні, веслові шлюпки і човни повинні здійснювати плавання поза каналом.

4.9 Забороняється плавання по БДЛК і ХМК суден з несправним якірним, рульовим пристроями, з несправними приладами курсопокажчика, з диферентом на ніс (крім суден, що мають побудовний диферент), з креном понад 5°, а в умовах обмеженої видимості – також суден з несправною радіолокаційною станцією.

4.10 Плавання суден забороняється, якщо під впливом осадки, диференту або палубного вантажу виднокруг поверхні моря попереду носового краю судна до 10° на кожний борт затінено більше ніж на відстань, що дорівнює двом довжинам судна або 500 м (враховуючи те, що менше).

4.11 Вхід суден до підхідного каналу під час туману, імли, снігопаду, сильної зливи та за інших умов, коли створні знаки чи їх вогні нечітко видимі, а також при вітрі швидкістю понад 15 м\с, забороняється. У випадку, коли такі умови виникли раптово, а судно знаходиться у підхідному каналі, воно мусить рухатися з обережністю до найближчого безпечного місця, по можливості, зійти з каналу та стати на якір.

4.12 При вимушеній зупинці на підхідному каналі судна повинні, по можливості, зійти з каналу та стати на якір. Про місце та причини зупинки судно має негайно повідомити ПРРС.

4.13 Зняття судна, що сидить на брівці каналу, за допомогою своїх двигунів забороняється.

4.14 При русі суден у порт Херсон з моря, при підході до першого коліна ХМК, судно повинно інформувати ПРРС «Широка Балка» про час свого підходу до буїв № 1, 2 ХМК та запитати дозвіл на рух по ХМК.

4.15 З метою розпізнавання судна, воно зобов’язане повідомити про своє місцезнаходження за пеленгом і дистанцію від якого-небудь орієнтира. ПРРС дає цьому судну дозвіл на подальший рух по підхідному каналу або вказує місце для очікування.

4.16 Судна з осадкою від 4 до 6,5 м при русі по підхідному каналу на доповнення до вогнів, визначених МПЗЗС-72, повинні виставити на найвиднішому місці судна ліхтар з червоним коловим вогнем у темну пору доби, або чорну фігуру у вигляді кулі у світлу пору доби.

4.17 Судна з осадкою 6,5 м і більше при русі по ХМК повинні виставляти на найвиднішому місці сигнал, передбачений Правилом 28 МПЗЗС-72 для суден, обмежених своєю осадкою.

4.18 Швидкість суден, що рухаються по підхідному каналу, крім суден на підводних крилах, не повинна перевищувати 8 вузлів.

4.19 Перевищення встановленої швидкості дозволяється тільки для запобігання аварійних ситуацій.

4.20 Питання щодо проведення суден і буксирних караванів, які не можуть забезпечити максимальну швидкість руху (по підхідному каналі – 6 вузлів), вирішується в кожному випадку окремо капітаном порту та ДП «Дельта-лоцман».

4.21 Обгін суден у зоні дії цих Правил допускається за сприятливих умов і тільки за згодою капітана судна, що обганяється.

4.22 Обгін забороняється:

– одним судно іншого, якщо обидва судна несуть спеціальні сигнали;

– у зонах повороту і в місцях, де дозволено перетин каналу суднами;

– у річці Рвач.

Зоною повороту визнається ділянка з радіусом 5 кабельтових від точки повороту каналу.

4.23 Розходження забороняється:

– великотоннажних суден та суден з суднами, обмеженими своєю осадкою;

– у зонах поворотів підхідного каналу.

4.24 Усі судна при проходженні по підхідному каналу зобов’язані знизити швидкість руху при:

– проходженні повз причали нафтогавані;

– проходженні поблизу місць виконання підводних гідротехнічних та інших спеціальних робіт;

– проходженні мимо плотів;

– проходженні дамб;

– обходженні суден, що стоять на якорі або мілині та в інших випадках.

4.25 При плаванні в цьому районі необхідно суворо триматися лінії створу:

– судно, що рухається за течією, має переважне право проходження зони повороту;

– судно, що іде проти течії, не повинно заходити в зону повороту до проходження її зустрічним судном.

4.26 Судна, що мають меншу осадку, зобов’язані поступатися дорогою останнім, притискатися до своєї правої брівки, або, якщо дозволяють осадка і обставини, виходити за неї.

4.27 Стягнення за порушення цих Правил накладається відповідно до чинного законодавства капітаном того порту, в зоні дії ПРРС якого допущено порушення.

 

 

Додаток 8

  1. Правила плавання по рекомендованому
    шляху до кар’єру Рибальче

Ківш кар’єру Рибальче, розташований у Дніпровському лимані, належить до акваторії ДП «Херсонський морський торговельний порт» і призначений для вивезення вантажу (піску).

Підхідний канал до кар’єру Рибальче (ширина 50 метрів, довжина – близько 2-х миль) – веде від Херсонського морського каналу (46°31,85′ N; 32°04,20′ E) по лінії створів (166,2°-346,2° ) до входу у ківш кар’єру (46°29,90′ N; 32°04,95′ E).

Рекомендований шлях обладнаний світними буями (система МАМС), та створними знаками, установленими на березі ковша. Створні знаки:

– передній знак – білий прямокутний щит із чорною вертикальною смугою посередині і топовою фігурою у вигляді білого трикутника вершиною догори, закріплений на металевій трубі.

– задній знак – чорний прямокутний щит із білою вертикальною смугою посередині і топовою фігурою у вигляді білого трикутника вершиною донизу, закріплений на металевій трубі.

Допустима для входу у кар’єр довжина судна – до 140 м з осадкою до 3,8 м.

У зв’язку з підняттям рівня води глибини на рекомендованому шляху до кар’єру Рибальче дозволяють заходити суднам з осадкою понад 3,8 м, що регулюється капітаном Порту.

 

  1. Порядок плавання суден

1.1 Рух суден по рекомендованому шляху здійснюється за «Правилами плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря та Бузько-Дніпровсько-Лиманському і Херсонському морському каналах», Обов’язковими постановами ДП «ХМТП»», «МПЗЗС-72» та національними правилами.

Зона дії ПРРС «Широка Балка» починається від буїв № 9, № 10 ХМК і закінчується на вході до ковша кар’єру Рибальче.

Лоцманське проведення обов’язкове за винятком суден під прапором України з осадкою до 4,0 м, капітани яких мають сертифікат на право плавання без лоцмана.

По рекомендованому шляху рух суден, поставлення їх на якір, зняття з якоря та інші маневрові дії виконуються суднами тільки з дозволу ПРРС. Судна, що виходять з підхідного каналу поступаються дорогою суднам, що прямують по ХМК.

Плавання по рекомендованого шляху здійснюється в одному напрямку.

Дозвіл анулюється і повинен бути одержаний заново, якщо судно протягом 30 хвилин не почало зазначені дії з маневрування.

1.2 ПРРС зобов’язаний надати суднам інформацію, рекомендації та вказівки щодо безпеки судноплавства та регулювання руху суден.

1.3 ПРРС дає вказівки щодо:

– черговості руху;

– маршруту;

– місця якірної стоянки;

– заходів для попередження безпосередньої небезпеки судноплавству.

 

  1. Інформація та зв’язок

2.1 Кожне судно за 30 хвилин до заходу в район дії цих Правил має налагодити радіозв’язок з ПРРС «Широка Балка» (позивні – «Широка Балка-Трафік-контроль» кан. 16/71).

2.2 Судно, що стоїть біля причалу чи на якорі, за 30 хвилин до початку руху має налагодити радіозв’язок з ПРРС, у зоні дії якого воно знаходиться.

2.3 При першому радіозв’язку з відповідним ПРРС судно повідомляє:

– тип і назву судна;

– порт призначення;

– час підходу до зони ПРРС, найменування морського агента судна;

– прапор судна та найменування судновласника;

– чисту і повну регістрові місткості;

– довжину, ширину і фактичну максимальну осадку;

– назву і кількість вантажу;

– обмеження в керуванні судном і несправності, що загрожують безпеці судноплавства.

Капітан судна несе відповідальність за достовірність переданої інформації.

2.4 Судно під час руху повинно нести постійну радіовахту на робочому каналі ПРРС, у зоні дії якого воно знаходиться, якщо йому не визначено іншого каналу.

Судно, що знаходиться на якорі, повинно нести постійну радіовахту на каналі 16 УКХ.

2.5 Під час радіообміну між суднами і ПРРС робочими мовами є українська, російська та англійська з використанням Стандартного морського навігаційного словника-розмовника.

 

  1. Радіолокаційне обслуговування суден

3.1 ПРРС “Широка Балка” надає такі послуги СРРС:

  – інформаційні послуги, радіолокаційний контроль за  рухом  та стоянкою  суден  на якорі, регулювання руху суден (вказані послуги є обов’язковими для використання з боку всіх суден у зоні дії ПРРС); 

  – навігаційна допомога (радіолокаційне  проведення) – надається  на  запит капітана судна або самостійно ПРРС у разі погіршення видимості до однієї милі і менше.

3.2 Радіолокаційний   контроль   і   навігаційна    допомога   (радіолокаційне проведення) здійснюється у зоні радіолокаційного контролю ПРРС “Широка Балка” на ділянці  свого сектору від буїв №№  9-10 ХМК до буя № 77  (третє коліно ХМК).

3.3 ПРРС передає судну поточну навігаційну чи іншу інформацію, якщо у цьому є необхідність, а також на запит судна.

3.4 Порядок радіолокаційного проведення погоджується капітаном з лоцманом-оператором ПРРС до початку проведення судна.

3.5 Радіообмін ПРРС із суднами, а також поточна навігаційна обстановка документально фіксуються.

3.6 ПРРС несе відповідальність за свої вказівки та передану інформацію відповідно до чинного законодавства.

 

  1. Організація руху суден

4.1 Плавання суден по рекомендованому шляху при наявності плавучого огородження здійснюється цілодобово.

4.2 Заборонено плавання по БДЛК і ХМК суден з несправним якірним, рульовим пристроями, з несправними приладами курсопокажчика, з диферентом на ніс (крім суден, які мають побудовний диферент), з креном понад 5°, а в умовах обмеженої видимості – також суден з несправною радіолокаційною станцією.

4.3 Вхід суден до рекомендованого шляху під час туману, імли, снігопаду, сильної зливи, у темну пору та за інших умов, коли створні знаки чи їх вогні видимі нечітко, а також при вітрі швидкістю понад 12 м\с, забороняється. У випадку, коли такі умови виникли раптово, а судно знаходиться у підхідному каналі, воно мусить стати негайно на якір та повідомити ПРРС і ЄІДПН.

4.4 Зняття судна, що сидить на брівці каналу, за допомогою своїх двигунів забороняється.

4.5 Швидкість суден, що рухаються по рекомендованому шляху, має бути зниженою до мінімально можливої.

4.6 При плаванні в цьому районі необхідно суворо триматися лінії створу.

4.7 Стягнення за порушення цих Правил відповідно до чинного законодавства накладає капітан ДП «ХМТП», у зоні дії ПРРС якого допущено порушення.

 

  1. Швартовні операції

До прибуття на судно для поставлення його до плавкрана начальник кар’єру повинен оглянути місце швартування, підходи до нього, розташування плавкрана і т. ін., надати детальну інформацію капітану судна щодо особливостей майбутнього швартування, а також місце знаходження плавкрана та довжину його вільної частини, глибини біля причалу та вздовж нього, розташування швартовних бітенгів або бриделів, наявність течії, положення інших плавзасобів на вході в кар’єр.

Начальник кар’єру до початку маневрів також повинен отримати від капітана такі необхідні дані: головні розміри судна, осадку, диферент, маневрові якості, кількість гвинтів та крок гвинта, тип та потужність головних двигунів та інше.

Після цього начальник кар’єру разом з капітаном судна складають план спільних дій при швартовних операціях. Остаточне рішення щодо безпеки швартовних операцій приймає капітан судна.

Спосіб швартування та маневрування в кожному окремому випадку обирається залежно від існуючих обставин, але при цьому, як правило, необхідно враховувати маневрувальні якості та осадку судна, потужність двигунів та підрулюючого пристрою, ступінь щільності біля плавкрана та на підходах до нього, напрямок та силу вітру, напрямок та швидкість течії, а також треба враховувати вплив усіх факторів разом узятих (вітер, течія, наявність льоду та інші).

Вибір найбільш надійного та безпечного способу швартування або відшвартування судна залежить від усіх маневрів, пов’язаних з цими операціями, а також від розмірів судна, його осадки, диференту, положення центру парусності, типу двигунів та інше.

Для забезпечення безпеки при швартовних операціях необхідно дотримуватися таких вимог:

  1. При підході до плавкрана судно повинно мати мінімальний хід, достатній лише для його керування, щоб у потрібний момент можна було зупинити рух судна роботою машин або відданим якорем.
  2. Для запобігання пошкодженню плавзасобів треба уникати притискання корми до причалу раніше носа.
  3. Довжина причальної лінії повинна відповідати безпечному швартованню при відповідних умовах, а плавкран має бути розміщений так, щоб судно підходило носовою або кормовою частиною «чисто» до причалу.
  4. Залежно від погодних умов, сили та напрямку вітру і течії, стану судна, підходити до причалу потрібно під кутом 10-15°.
  5. При свіжих притискних вітрах (до 12 м\с) прямувати до плавкрана рекомендуєтся під більш тупим кутом з відданим якорем. Попускати якірний ланцюг при глибинах понад 0,5 змички не рекомендується, бо якір може «забрати» і навіть при повному передньому ходу він не буде повзти (дрейфувати).
  6. Швартовні операції в кар’єрі провадяться без допомоги буксирів. Згідно з вимогами капітана судна або в необхідних випадках при швартовних операціях можуть використовуватися буксири.
  7. Безпека швартовної операції залежить від багатьох умов та обставин кожного окремого випадку, тому завжди потрібно керуватися кращою морською практикою.

Для забезпечення безпеки швартовних операцій із суднами за несприятливих гідрометеорологічних умов, при силі вітру понад 5 балів визначається така обов’язкова мінімальна кількість буксирів:

 

Дедвейт Потужність і кількість буксирів
від до 300 к.с. 1200 к.с.
1000 3000 1
3000 5000 1 1

 

Необхідна кількісь швартувальників залежно від БРТ судна:

  1. Судно до 300 брт – 1 швартувальник;
  2. Від 300 до 1500 брт – 2 швартувальники;
  3. Від 1500 до 2500 брт – 3 швартувальники;
  4. Від 2500 до 5000 брт – 4 швартувальники.

 

Додаток 9

  1. Тимчасова інструкція швартовних операцій
    (Причали № 1, 2 ХРП; причали ХССРЗ ім. Комінтерну;
    причал № 1 ТОВ «Вторметекспорт»)

До прибуття на судно для поставлення його до причалу лоцман разом зі стивідором порту повинен оглянути місце швартування, підходи до нього, розміщення портальних кранів і т.д. З прибуттям на судно лоцман повинен надати детальну інформацію капітану судна про особливості швартування і повідомити йому такі дані: розміщення причалу і довжину його вільної частини, наявність кранцевого захисту, глибини біля причалу і вздовж нього, розміщення портальних кранів, наявність течії, розташування суден на підходах до причалу.

До початку маневрування лоцман повинен отримати від капітана необхідні відомості: головні розміри судна, осадку, диферент, маневрені якості, кількість гвинтів і крок гвинта, тип і потужність головних двигунів і т.ін.

Після цього він разом з капітаном судна намічає план спільних дій при швартовних операціях.

Спосіб швартування і маневрування в кожному окремому випадку обирається залежно від існуючих обставин, але при цьому, як правило, необхідно враховувати маневрені якості і осадку судна, наявність і потужність портових буксирів, ступінь щільності біля причалу і на підходах до нього, напрямок і силу вітру, напрямок і швидкість течії. А також слід враховувати вплив усіх факторів разом узятих (вітер, течія, наявність льоду і т.ін.).

Вибір найбільш надійного та безпечного способу швартування і відшвартування судна залежить від усіх маневрів, пов’язаних з цими операціями, а також від розмірів судна, його осадки, диференту, положення центра парусності, типу двигунів та ін.

Для забезпечення безпеки при швартовних операціях у цілому необхідно дотримуватися таких вимог:

  1. При підході до причалу судно повинно мати мінімальний хід, достатній лише для його керування, щоб у потрібний момент можна було зупинити рух судна роботою машин або відданим якорем.
  2. Щоб запобігти пошкодженню пера руля і гвинта, неможна притискати корму до причалу раніше носа.
  3. Довжина причальної лінії повинна відповідати безпечному швартуванню при відповідних умовах, а портальні крани мають бути розміщенні так, щоб судно підходило носовою і кормовою частиною «чисто» до причалу.
  4. Залежно від погодних умов, сили та напрямку вітру і течії, стану судна, підходити до причалу слід під кутом 20-30°.
  5. При свіжих притискних вітрах і за складних умов прямувати до причалу рекомендується під більш тупим кутом з відданим якорем боком до вітру. Попускати якірний ланцюг при глибинах понад 0,5 змички не рекомендується, бо якір може «забрати» і навіть на повному русі він не буде повзти (дрейфувати).
  6. Для більш надійного забезпечення швартовних операцій до причалів № 1, № 2 дочірнього підприємства «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» (особливо великотоннажних суден дедвейтом понад 5000 тонн)рекомендується:

– подавати буксирні канати з носа і корми судна, що швартується, на буксири (потужністю 1100 к.с. і більше) і буксирні кінці з палуби протилежного борту швартування на буксири (потужністю 300 к.с. і більше);

– при швартуванні до кранів або причалів великотоннажних суден, швартування яких здійснюється за допомогою буксирів, необхідно підводити їх і зупиняти паралельно до причалу, а потім за допомогою малих буксирів (типу РБТ) подавати на берег швартові троси і, не розгойдуючи судно, притискати його за допомогою буксирів і швартових до плавкранів або причалу;

– швартовні операції з великотоннажними суднами і суднами з осадкою понад 4,0 мздійснюються у світлу пору доби за наявності детальної інформації про навігаційну обстановку (див. тимчасову схему розміщення буїв на плані промірювання глибин підхідного каналу і акваторії причалів № 1, № 2 ХРП);

– при течії не більше ніж 1,5 вузла і силі вітру не більше ніж 10 м/с;

– при швартуванні суден вантажомісткістю від 500 до 5000 т і суден типу річка-море, кількість і потужність буксирів визначаються лоцманом разом з капітаном, залежно від складності швартування і погодних умов;

– швартовні операції із суднами вантажомісткістю від 500 до 5000 т, суднами типу річка-море і суднами з осадкою до 4,0 м у темну пору здійснюються при достатньому освітленні берегової лінії і плавзасобів, що стоять біля причалів.

  1. Для забезпечення швартовних операцій до причалів ХССРЗ ім. Комінтерну та причалу ТОВ «Вторметекспорт»(дедвейтом до 3000 т, суден типу річка-море) рекомендується:

– подавати буксирні кінці з носа і корми судна, що швартується, на буксири (потужністю 300 к.с. і більше) і буксирні кінці з палуби протилежного борту швартування.

  1. Швартовні операції в портових водах здійснюються, як правило, за допомогою буксирів. Кількість і потужність буксирів, необхідних при швартовних операціях, визначаються згідно з існуючим положенням.
  2. Безпека швартовної операції залежить від багатьох умов та обставин кожного окремого випадку, для цього завжди необхідно керуватися кращою морською практикою.

 

Для забезпечення безпеки швартовних операцій з суднами за сприятливих гідрометеорологічних умов, силі вітру до 5 балів визначається така обов’язкова мінімальна кількість буксирів:

 

Дедвейт Потужність і кількість буксирів
від до 300 к.с. 1200 к.с.
1000 3000 1
3000 5000 1 1
5000 10 000 2
10 000 20 000 2 3

Примітка.     З погіршенням гідрометеорологічних умов потужність і кількість буксирів визначаються лоцманом за узгодженням з капітаном судна.

 

Необхідна кількість швартувальників залежно від БРТ судна:

  1. Судно до 300 брт – 1 швартувальник;
  2. Від 300 до 1 500 брт – 2 швартувальники;
  3. Від 1 500 до 2 500 брт – 3 швартувальники;
  4. Від 2 500 до 5 000 брт – 4 швартувальники;
  5. Від 5 000 до 10 000 брт – 6 швартувальників;
  6. Від 10 000 до 20 000 брт – 8 швартувальників.

 

Присутність стивідорів, а також розміщення портальних кранів з метою забезпечення безпеки швартовних операційобов’язкова.

 

 Додаток № 10

 

 

  1. Правила плавання прогулянкових суден та яхт
    на акваторії ДП «ХМТП»
  2. Терміни та визначення

1.1 Маломірне (мале) судно – судно, найбільша довжина корпусу якого становить 20 м, а потужність суднового двигуна не перевищує 55 кВт; несамохідні та вітрильні судна валовою місткістю до 80 р.т., моторні судна незалежно від потужності двигунів або валовою місткістю не більше як 10 р.т.; несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 кг і більше; байдарки вантажопідйомністю 150 кгі більше та надувні човни вантажопідйомністю 225 кг і більше) за винятком буксирів, кантувальників, криголамів, суден, що перевозять більше як 12 пасажирів, вантажних суден, плавкранів та суден технічного флоту.

1.2 Водний мотоцикл – спеціально сконструйоване для руху по воді швидкісне судно, на якому використовується двигун внутрішнього згоряння, що приводиться у рух водометним рушієм, спроектоване для керування однією людиною у положеннях «сидячи», «лежачи» або «на колінах» на корпусі судна. До водних мотоциклів слід віднести судна, що мають у заводських паспортах такі назви як гідроцикл (water-bike), водні санки, водний скутер (scooter), джетбайк (jet-bike).

1.3 Довжина (ширина) прогулянкових суден та яхт – найбільша довжина (ширина) плавзасобу.

1.4 Член екіпажу – особа на борту, яка виконує під час рейсу обов’язки, пов’язані з експлуатацією прогулянкових суден та яхт або з обслуговуванням на них обладнання, приладів та механізмів, занесена до Суднової ролі.

1.5 Державний нагляд за виконанням міжнародних і національних вимог з безпеки судноплавства у межах своїх функцій здійснює капітан відповідного морського порту.

1.6 Порядок плавання на акваторіях і у портових водах портів зазначеного регіону визначається Обов’язковими постановами начальника морського торговельного порту (далі – Обов’язкові постанови), якщо вони не суперечать цим Правилам. У разі розбіжностей між вимогами Обов’язкових постанов і цих Правил слід керуватися останніми.

1.7 Контроль за дотриманням цивільними суднами та військовими кораблями визначеного порядку плавання і перебування їх у територіальному морі та внутрішніх водах України здійснюють підрозділи Державної прикордонної служби України.

 

  1. Правила плавання суден у зонах дії ЦРРС/ПРРС

2.1 Зона дії ПРРС «Очаків» починається від східної межі зони дії ПРРС «Южний» до РШ (рекомендованого шляху) № 1 (меридіан 31°15,0′ E – буй Банки Трутаєва) і закінчується біля буя № 37 п’ятого коліна БДЛК.

ПРРС «Очаків» здійснює радіолокаційний контроль за рухом суден у межах усієї зони дії ПРРС.

2.1.1 ЦРРС «Руська Коса» здійснює радіолокаційний контроль на ділянці свого сектора від буя № 37 БДЛК до буя № 130 БДЛК, на першому та другому колінах каналу акваторії порту Миколаїв, на Спаському каналі до буя № 9 і на ХМК від буїв № 1–2 до буїв № 9–10 першого коліна ХМК.

2.1.2 Зона дії ПРРС «Широка Балка» починається від меридіана 31°51,6′ E (буї № 9–10 ХМК), охоплює перше, друге і третє коліна ХМК, РШ до кар’єру Рибальче, підхідні канали до порту Херсон (паралель 46°36,0′ N – буї № 119–120 річки Дніпро), РШ № 20 до паралелі 46°34,0′ N.

ПРРС «Широка Балка» здійснює радіолокаційний контроль на ділянці свого сектора від буїв № 9–10 ХМК до буя № 77 (третє коліно ХМК). На ділянці від буя № 77 і до паралелі 46°36,0′ N (буї № 119–120 річки Дніпро) контроль руху здійснюється за наданою інформацією суден.

2.1.3 Визначено такі точки надання інформації суднами:

– траверз буїв № 119–120 ХМК,

– траверз буїв № 101–102 ХМК під час руху у напрямку моря,

– траверз буїв № 99–100 ХМК під час руху з моря.

Зміст інформації: назва судна, позиція, швидкість.

2.1.4 Координацію взаємодії ЦРРС/ПРРС і планування руху суден у зоні дії РС РРС здійснює ОКЦ. Зона дії диспетчерської служби «ХМТП» – акваторія порту Херсон.

2.2. Порядок плавання суден

2.2.1 Судна завдовжки до 50 м переважним чином повинні прямувати поза системою розподілу руху суден та на відстані не менше як за 5 кабельтових від РШ. Враховуючи інтенсивність руху і фактичну судноплавну ситуацію ЦРРС/ ПРРС можуть дозволити рух таких суден у системі розподілу руху та РШ.

2.3. Інформація та зв’язок

2.3.1 Кожне судно за 30 хвилин до заходу у район дії Правил повинно налагодити радіозв’язок з відповідним ЦРРС/ПРРС (канали зв’язку і позивні ПРРС та МЛС наведено у таблиці 1; канали зв’язку з портами, портопунктами, ІДПН – у таблиці 2).

2.3.2 Прогулянкові судна та яхти, які здійснюють плавання у зоні дії цих Правил, повинні мати УКХ-радіостанцію, яка працює у діапазоні частот морської рухомої служби.

2.3.3 При першому виході на радіозв’язок з відповідним ЦРРС/ПРРС судно має повідомити:

– тип і назву судна;

– радіопозивний;

– номер IMO;

– порт призначення;

– час підходу до зони дії ЦРРС/ПРРС;

– назву морського агента судна;

– прапор судна і назву судновласника;

– брутто-регістровий тоннаж та дедвейт;

– максимальну довжину, ширину судна і висоту борту;

– фактичну осадку носом та кормою;

– назву і кількість вантажу;

– наявні обмеження у керуванні судном та несправності, які можуть вплинути на безпеку судноплавства.

Капітан судна відповідає за достовірність наданої ним інформації.

2.3.4 Судно під час руху або стоянки на якорі повинно нести постійну радіовахту на робочому каналі ЦРРС/ПРРС (Таблиця 1), у зоні дії якого перебуває, та на 16 каналі УКХ-радіостанції, якщо йому не призначено іншого каналу зв’язку.

2.3.5 Під час радіообміну між суднами і ЦРРС/ПРРС робочими мовами є українська, російська або англійська з використанням стандартних фраз IMO для спілкування на морі (IMO STANDART MARINE COMMUNICATION PHRASES).

2.4. Контроль за рухом та стоянкою суден за допомогою автоматичної ідентифікаційної системи (АІС).

2.4.1 ЦРРС і всі ПРРС у своїй зоні дії здійснюють постійний контроль за суднами за допомогою берегового обладнання АІС.

2.4.2 Усі судна, обладнані АІС, які здійснюють плавання або стоять на якорі у зоні дії ЦРРС/ПРРС, повинні тримати суднове обладнання АІС увімкнутим.

2.4.3 Під час стоянки суден біля причалів суднове обладнання АІС може бути вимкнутим.

 

 

Таблиця 1

КАНАЛИ

зв’язку та позивні ПРРС та МЛС

ДП «Дельта-лоцман»

 

Радіостанція Позивний Канали УКХ Резервні канали УКХ
ПРРС «Іллічівськ» Іллічівськ-Трафік-контроль 10 67
ПРРС «Іллічівськ» Іллічівськ-Порт-контроль 12 67
ПРРС «Одеса» Одеса-Порт-контроль 14 67
ПРРС «Южний» Южний-Трафік-контроль 11 74
ПРРС «Южний» Южний-Порт-контроль 74 67
ПРРС «Очаків» Очаків-Трафік-контроль 73 67
ЦРРС «Руська Коса» Руська Коса-Трафік-контроль 69 74
ПРРС «Широка Балка» Широка Балка-Трафік-контроль 71 11

 

 

 

Таблиця 2

 

КАНАЛИ

зв’язку з портами, портопунктами, ІДПН,

відділами Прикордонної служби

Радіостанція Позивний Канали УКХ
 
Очаків
ІДПН Очаків-радіо-5 16, 73, 74
Очаків (Гідровузол) Янтар 16
СБЗ «Океан» Миколаїв-85 16, 11
СБЗ ім. 61 Комунара Миколаїв-82 16
Херсон
ЦПР Херсон-радіо-1 16, 27
Диспетчер Херсон-радіо-2 16, 9
ЄІДПН Херсон-радіо-5 16, 14
Відділ прикордонної служби «Херсон» Лебідь-623 16
Відділ прикордонної служби «Очаків» Лебідь-91 16

 

 

 

  1. Інформація та порядок руху

Перехід від Очакова до Херсона та у зворотному напрямку здійснюється відповідно до «Правил плавання і лоцманського проведення суден у північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах» (наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 01.08.2007 р. № 655, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2007 р. за № 1150/14417).

3.1 Прогулянкове судно або яхта при підході до Очакова з моря повинні повідомити ПРРС «Очаків-трафік контроль» час підходу та маршрут прямування, а також надати інформацію про судно, членів екіпажу, пасажирів та дату і час прибуття на рейд п. Херсон.

3.2 На траверзі буя № 9 Херсонського морського каналу капітан судна інформує ПРРС «Широка Балка» про час заходу у зону дії ПРРС та час підходу до буя № 120, а також надає інформацію про судно, членів екіпажу, пасажирів.

3.3 Оператор ПРРС «Широка Балка» передає інформацію про час підходу судна черговому капітану ЄІДПН п. Херсон.

3.4 Черговий капітан інформує про очікуваний час підходу прикордонні, митні та санітарні органи влади , відділ прикордонної служби «Херсон», митний пост «Херсон-Порт».

3.5 На траверсі буя № 120 капітан судна повинен зв’язатися по УКХ-радіо на 16 каналі з черговим капітаном Єдиної інспекції державного портового нагляду, позивний «Херсон‑радіо‑5» та повідомити час підходу, кількість людей на борту, стандартні дані про судно. Черговий капітан має вказати капітану судна місце стоянки на час оформлення формальностей про прихід судна. Черговий капітан ЄІДПН інформує прикордонні, митні та санітарні органи влади, відділ прикордонної служби «Херсон», митний пост «Херсон-Порт» про прибуття судна.

3.6 Формальності з оформлення прибуття/відплиття прогулянкових суден та яхт, які прибувають/вибувають за кордон, здійснюють каботажний перехід, виконуються:

1) біля пасажирського причалу Херсонського річкового вокзалу;

2) На рейдових стоянках ХМТП.

Оформлення прогулянкових суден та яхт здійснюється комісійно:

– при прибутті – представниками державної прикордонної служби, митниці (в окремих випадках можуть залучатися представники інших контрольних служб);

– при відплитті – представниками державної прикордонної служби, митниці (в окремих випадках можуть залучатися представники інших контрольних служб), представниками Єдиної інспекції державного портового нагляду.

Оформлення переходу прогулянкових суден та яхт, які прямують каботажем через контрольований прикордонний район, здійснюється комісійно при кожному виході у складі посадових осіб підрозділу охорони державного кордону, митного органу та інспекції державного портового нагляду. Капітан судна або інша посадова особа, що входить до командного складу судна, надають такі документи:

– список членів екіпажу (суднова роль);

– список пасажирів (пасажирська роль);

– інформація капітана про те, що судно під час рейсу не заходило у порти інших держав і не причалювало до суден закордонного плавання (для судна, що прибуває у порт), або інформація капітана судна про те, що під час цього рейсу не передбачається захід у порти інших держав і причалювання до суден закордонного плавання (для судна, що відпливає з порту).

Подані документи оформляються у двох примірниках, засвідчуються підписом капітана судна або іншої особи, що входить до командного складу судна та відповідним чином уповноважена на це капітаном, і скріплюються судновою печаткою;

Під час руху капітани суден зобов’язані підтримувати зв’язок з підрозділами Державної прикордонної служби.

3.7 Після залагодження прикордонних, санітарних, митних формальностей капітан судна має оформити прихід в Єдиній інспекції державного портового нагляду. Для цього необхідно надати дві судові ролі, диплом капітана, судновий білет або інший документ, що підтверджує право власності, свідоцтво про придатність до плавання або інший документ, що підтверджує мореплавний стан судна з переліком обладнання та забезпечення; на одній з ролей мають бути відмітки прикордонників, митниці та санітарних органів влади.

3.8 Для вільного плавання по ВВШ для суден під іноземним прапором необхідно мати погодження з державною морською адміністрацією України (Одноразовий дозвіл).

3.9 При оформленні відплиття капітан судна надає ЄІДПН дві суднові ролі, на одній з яких мають бути відмітки прикордонників, митниці та санітарних органів влади, диплом капітана, судновий білет, свідоцтво про придатність до плавання або документи, що замінюють їх, для суден під іноземним прапором.

3.10 До початку слідування капітан судна інформує  ЄІДПН, позивний «Херсон-радіо-5» про відхід. При проходженні траверзу буя №120 знову доповідає по «Херсон-радіо-5» про вихід із зони контролю, після чого на 71 каналі УКХ викликає ПРРС «Широка Балка» та повідомляє про вхід у зону дії цього ПРРС.

Суднам, що проходять повз набережні міста та вантажні причали, слід рухатися уздовж лівого берега відносно течії ріки Дніпро якнайменшим ходом.

Джерело




Оставьте комментарий